« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 50—56

УДК 069:061.23(=161.2:438)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.050

МУЗЕЙ ТОВАРИСТВА «ЛЕМКІВЩИНА» В СЯНОЦІ: ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ

КОЗАКЕВИЧ Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8742-4337
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: kozakevych.olena@gmail.com

Анотація. Проаналізовані особливості створення музею «Лемківщина» в Сяноці на поч. 1930-х років. Окреслено передумови заснування інституції на тлі соціокультурних чинників та ключові напрямки її функціонування у контексті діяльності українського музейництва.

Актуальність наукової розвідки зумовлена необхідністю дослідження музею Товариства «Лемківщина» як одного з активних осередків збереження лемківської та української мистецької спадщини, зокрема у міжвоєнний період.

Новизна публікації — введення у науковий обіг архівних матеріалів, які передають тогочасну атмосферу громадсько-культурного життя, що нуртувало довкола заснування музею та сподвижницької праці його ідейних натхненників.

Мета статті — розглянути шляхи та соціокультурне тло формування музею «Лемківщина».

Об’єкт дослідження — причинки до створення та діяльності музею «Лемківщина», предмет — розвиток укра­їнських музеїв у 1930-ті рр. та збереження культурної спадщини.

Джерельна база — літературні, архівні документи, звіти, періодика, фотоматеріали з фондів музейних і науково-дослідних інституцій України та Польщі.

Методологічною основою статті є принцип історизму.

Ключові слова: Музей Товариства «Лемківщина», Лев Ґец, музейництво, колекції, лемківське мистецтво, народне мистецтво, українська культурна спадщина.

Надійшла 11.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Сидор О. Про музей «Лемківщина» в Сяноці (скорочений варіант). Ватра. 2012. № 1 (76). Рік ХІ. С. 4—7.
  • 2. Сидор О. Музей «Лемківщина» в Сяноці. Пам’ятки України. Київ, 1995. № 3. С. 2—18.
  • 3. Козицький А. Українські краєзнавчі музеї Галичини в міжвоєнний період. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 1999. Вип. 34. С. 467—477.
  • 4. Надопта А. Роль громадських, наукових організацій та церкви у формуванні та становленні українського етнографічного музейництва Галичини кінця ХІХ — 30-х рр. ХХ ст. Народознавчі зошити. Львів, 2012. № 4 (106). С. 758—774.
  • 5. Надопта А. Кілька штрихів до діяльності товариства та музею «Лемківщина» у Сяноці. Лемківський календар на 2013 рік. 2012. С. 69—75.
  • 6. Микитюк І. Мистецький шлях Лева Ґеца. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Львів, 2017. Вип. 31. С. 174—181.
  • 7. Гах І. Олівець і уголь жили в його руках. URL: http://zbruc.eu/node/47215. Дата звернення: 12.03.2019.
  • 8. Гах І. Лев Ґец і його «Лемківщина»: 1925—1939 рр. URL: https://zbruc.eu/node/103129. Дата звернення: 4.07.2021.
  • 9. Archiwum Muzeum Historycznego w Sanoku (Archiwum MHS). Akta Muzeum Łemkiwszczyna» w Sanoku z lat 1931—1939, Музей «Лемківщина» у Сяноці. Секретар. No 372.
  • 10. Archiwum Muzeum Historycznego w Sanoku (Archiwum MHS). Спис документів. No 323.
  • 11. Romaniak А. Sanok — fotografie archiwalne. Samorząd, oświata, organizacje, instytucje. Sanok, 2018.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »