« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 236—242

УДК 398.332.4(477.87+438+437.6=161.2):82-94

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.236

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЦИКЛ РІЗДВЯНИХ СВЯТ НА ЛЕМКІВЩИНІ

ГОРБАЛЬ Марія

  • ORCID ID: http://orcid. org /0000-0001-9287-8336
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: horbal.m@gmail.com

Анотація. Умовно різдвяні свята на Лемківщині, як і по усій Україні, можна поділити на три цикли — передріздвяний, саме Різдво, і поріздвяний, завершальний різдвяний цикл. Мета статті — проаналізувати третій, завершальний цикл різдвяних свят на Лемківщині, який обіймає свята — Йорданські (Ордȧн, Водьхрищі); Трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого; та Стрітення (Стрітѐніє Госпьднє). Актуальність дослідження полягає в тому, щоб зібрати і відтворити культурні надбання народу, який втратив свою етнічну землю і зараз, розпорошений по всьому світу, охоплений асиміляційними процесами.

Джерельною базою, в основному, стали спогади лемків, депортованих з етнічних земель.

Авторка доходить висновку, що третій, завершальний цикл різдвяних свят (як і загалом увесь різдвяний цикл), засвідчує про торжество духовного піднесення, взаємоповаги, взаємозичливості, що є виявом культури, спричиненої генною пам’яттю народу. А корені такої поведінки закладені у високій моралі християнського вчення.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності та історизму; у процесі дослідження використані методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондентів.

Ключові слова: Лемківщина, Йордан (Ордȧн Водьхрищі), Щедрий вечір, свято Трьох святителів, Стрітення (Стрітѐніє Госпьднє), свячена вода, свічки.

Надійшла 16.02.2022

Список використаних джерел

  • 1. Горбаль М. Лемківські «вечірки» («вечирки», «вечурки», «прядки»). Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 608—617.
  • 2. Горбаль М. Лемківські «вечірки» («вечирки», «вечурки», «прядки»). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2019. 48 с.
  • 3. Горбаль М. Різдвяна обрядовість Лемківщини: семантика, типологія, етнічний контекст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2011. 200 с.
  • 4. Горбаль М. (Автор-упорядник). Різдво на Лемків­щині. Фольклорно-етнографічний збірник. Львів: Ін­ститут народознавства НАН України, 2004. 216 с.
  • 5. Горбаль М. (Автор-упорядник). Різдвяна яличка: лемківські різдвяні легенди та перекази. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2009. 40 c.
  • 6. Сивицький М. Північ. Духова культура. Лемківщина. Земля-люди-історія-культура. Записки НТШ. Т. 2. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1988. С. 114—116.
  • 7. Мушинка М. Південь. Духова культура. Лемківщина. Земля-люди-історія-культура. Записки НТШ. Т. 2. Нью-Йорк; Париж, Сидней; Торонто, 1988. С. 301—302.
  • 8. Ставиский Я. Щедрий вечер і щедри серця в Криниці. Ватра. 2015. № 2 (89). С. 22.
  • 9. Ґургула І.Йорданські солом’яні хрещики з Угнівщини. Наша батьківщина. 1937. № 1. URL: https://photo-lviv.in.ua/yordanski-solom-iani-khreshchyky-z-uhnivshchyny/?fbclid=IwAR1U3hugkKoioN36AyqeoVFqI8JwcJA-7ZTXuV8XhhX9ghzrfQ4OYDd4TJ0.
  • 10. Сапанюк М. Історія свята Різдва Христового. URL: https://horyn.info/news/istoriya-svyata-rizdva-hrystovogo/.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »