« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 601—607

УДК 728.04(477:478)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.601

ЕВОЛЮЦІЯ ДЕКОРУ ТРАДИЦІЙНОГО ЖИТЛА НА УКРАЇНСЬКО-МОЛДАВСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ В ХХ СТ.

ЖДАНОВИЧ Юлія

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-5611-4475
  • аспірантка, Київський національний університет
  • культури і мистецтв, кафедра дизайну,
  • вул. Євгена Коновальця, 36, 01601, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: Yuliia.rakoiedova@gmail.com

Анотація. Мета статті — проаналізувати роль еволюції декору традиційного житла на українсько-молдавському пограниччі в ХХ ст. Ряд типових ознак дають змогу виокремити традиційне житло українсько-молдавського пограниччя у період минулого століття в окремий комплекс народного житла українців. Водночас актуальності набуває розробка критеріїв такої комплексно-аналітичної оцінки. Об’єкт дослідження — історико-культурні особливості декору традиційного українського житла. Предмет дослідження — декор традиційного житла в регіоні українсько-молдавського пограниччя. У статті розглянуто географічні межі українсько-молдавського пограниччя в період ХХ століття.

У публікації використані такі методи дослідження: компаративний, типологічний та описовий методи аналізу еволюції декору традиційного житла, узагальнення, комплексний підхід. Новизна статті: показано, що своєрідність художнього вирішення варіанта житла на українсько-молдавському пограниччі обумовлювалася сполученням конструктивної однорідності усього житла з широким застосуванням монументальних розписів. Результати дослідження (висновки). Спільність оздоблення, декору та й загалом основних типологічних ознак житлових комплексів молдаван з українським народним житлом у регіонах Поділля й Одещини є закономірним проявом тривалих міжетнічних контактів у пограниччі Східної Європи.

Ключові слова: декор, традиційне житло, українсько-молдавське пограниччя, порубіжжя, етнос, орнамент, розпис, будинок, матеріальна культура.

Надійшла 30.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Моисеенко З.В. Архитектура сельских жилых домов Молдавии. Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1973. 204 с.
  • 2. Наулко В.И. Развитие межэтнических связей на Украине. Киев: Наукова думка, 1975. 276 с.
  • 3. Сільські території українсько-румунського прикордоння: соціально-економічний розвиток. А.О. Максименко та ін.; редкол.: В.В. Борщевський, Д.-М. Войцилаш. Львів: НАН України; Держ. установа «Ін-т регіон. дослідж. ім. М.І. Долішнього НАН України»; Румун. акад. Наук; Ін-т аграр. економіки, 2015. 123 с.
  • 4. Стрельчук Н.В., Чучко М.К., Боднарюк Б.М., Воротняк І.Д., Герман М.Г. та ін. Етнокультурний та етнополітичний ландшафт прикордонних регіонів України, Молдови та Румунії: іст. ретроспектива і сучасний стан. Чернівці: Технодрук, 2018. 255 с.
  • 5. Данилюк А.Г. Українська хата. Київ: Наукова думка, 1991. 110 с.
  • 6. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля кінець XIX—XX ст.: Історико-етнографічне дослідження. Акад. наук УРСР; Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського. Київ: Наукова думка, 1980. 191 с.
  • 7. Дністрянський М.С. Етногеографія України. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. 232 с.
  • 8. Етнографія України. За ред. С.А. Макарчука. Вид. 2-ге, перероб. і доп. Львів: Світ, 1994. 520 с.
  • 9. Перетокін А.Г. Традиційна українська садиба в кінці ХІХ ст. — на початку ХХ ст. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2016. № 7. С. 45—55.
  • 10. Taras Y. Schools of folk temple building, types and groups of carpathian churches. Architectural Studies. 2019. P. 122—148.
  • 11. Петрова А.О. Порубіжжя, пограниччя, контактна зона: до питання вивчення теми в українській історіографії. Історичний архів. 2016. Вип. 16. С. 205—209.
  • 12. Шероцкий К. Художественное убранство дома в прошлом и настоящем. Киев: Типография «С.В. Куль­женко», 1914. 141 c.
  • 13. Самойлович В.П. Народна творчість в архітектурi сільского житла. Київ: Держбудвидав УРСР, 1961. 340 с.
  • 14. Самойлович В.П. Українське народне житло (кінець XIX — початок ХХ ст.). Київ: Наукова думка, 1972. 51 с.
  • 15. Юрченко П.Г. Народное жилище Украины. Москва: Гос. архитектурное изд. Академии архитектуры СССР, 1941. 85 с.
  • 16. Лившиц М.Я. Декор в народной архитектуре Молдавии. Кишинев: Штиинца, 1971. 91 с.
  • 17. Традиційна різьба в сучасній народній архітектурі укра­їнсько-молдавського Подністров’я. Прогресивні народні традиції в збагаченні радянського способу життя. Зб. наук. праць. Київ: Наукова думка, 1986. С. 144—153.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »