« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 885—896

УДК 930.2:[392.8 :664.6:7.011.26](=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.885

ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБРЯДОВОГО ХЛІБА УКРАЇНЦІВ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Дослідження обрядового хліба створює переконливу основу для збереження та посилення репрезентації наявних і відродження згаслих його культурно-мистецьких надбань. Особливе значення для наукового дослідження має окреслення й аналіз джерельної бази задекларованої теми.

Метою статті є всебічне висвітлення джерельної бази обрядового хліба українців. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні науково-дослідні завдання: виділити та охарактеризувати основні групи джерел, показати їх важливість для ґрунтовного розкриття теми. Об’єктом дослідження є процес розвитку історичної думки, доробок дослідників за темою традиційної обрядовості та звичаєвості українців, а предметом — сукупність джерел, що акумулюють оптимальну інформацію про обрядовий хліб українців.

Виявлений та проаналізований у статті різний за походженням та інформаційним потенціалом джерельний масив матеріалів, необхідний для дослідження обрядового хліба, розподіляється на вербальні (друковані, рукописні, усні), візуальні (артефакти, твори малярства й графіки, світлини), поведінкові (процес виготовлення, застосування ) групи.

Для збору інформації та її теоретичного аналізу, систематизації йузагальнення застосовано бібліографічні методи.

Ключові слова: обрядовий хліб, джерельна база, артефакт, спадщина, музей, культура.

Надійшла 1.09.2022

Список використаних джерел

  • 1. Герус Л. Украинский обрядовый хлеб: этнокультурная специфика визуального образа. Revista de Etnologie єi Culturologie. 2022. Vol. XXXI. P. 107—115. DOI: https://doi.org/10.52603/rec.2022.31.12.
  • 2. Фрадкін В.З. До історії створення і діяльності етнографічного музею ХІФТ. Збірник Харківського істо­рико-філологічного товариства. Нова серія. 1993. Т. 1. С. 5—14.
  • 3. Маркевич О. Харківський археологічний з’їзд. Запис­ки Наукового товариства імені Шевченка. 1903. Т. LIII. Вип. 3. С. 1—18.
  • 4. Данковська Р.С. Історія Етнографічного відділу ім. По­тебні та книгозбірні Музею Слободської Укра­їни. Му­зей Слободської України. Бюлетень. Ч. І. Харків, 1925. С. 16—18.
  • 5. Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 70. Арк. 38. (Листівка-звернення Управи НТШ до вчителів у справі збирання писанок, без дати).
  • 6. Управа Музея Наукового Товариства імени Шевченка. Від Музея Наукового Товариства імени Шевченка. Ілюстрована Україна. 1913. Ч. 8. С. 11.
  • 7. Великодні писанки. Діло. 1914. 16 цьвіт. Ч. 84. С. 3.
  • 8. Тимчасовий Каталог Українського Національного Музею при Науковім Товаристві імені Шевченка у Львові. Відділи археології і етнографії. Львів, [б. р.] (31 с. + дод. 19).
  • 9. Ewgen Спб. Український відділ на другій всеросійській кустарній виставці в С. Петербурзі в 1913 році. Ілюстрована Україна. 1913. Ч. 11. С. 5.
  • 10. Украинцы XIX—XX вв.: Каталог-указатель этно­графических коллекций. Ленинград, 1983. 64 с.
  • 11. Заглада Н. Харчування в с. Старосілля на Чернігівщині. Материяли до етнології. Київ, 1931. Вип. ІІІ. С. 83—196.
  • 12. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 3. Од. зб. 2. Арк. 1—102 (Кульчицька О. Малюнки експонатів Музею етнографії та художнього промислу. 1944—1953 рр.).
  • 13. Герус Л. Народна іграшка, обрядове печиво у малюнках Олени Кульчицької. Народознавчі зошити. 2001. № 1. С. 175—180: іл.
  • 14. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny: w 4 cz. Kraków: Drukarniа Uniwersytetu Jagiellońskiego. Т. 1. 360 s.
  • 15. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 1. Материяли до укра­їн­сько-руської етнольоґії. Львів, 1899. Т. II. С. 1—144.
  • 16. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 3. Материяли до ук­раїн­сько-руської етнольоґії. Львів, 1902. Т. V. С. 1—255.
  • 17. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 4. Материяли до україн­сько-руської етнольоґії. 1904. Т. VII. С. 1—272.
  • 18. Литвинова-Бартош П. Весільні обряди і звичаї у селі Землянці Глухівського пов[іту] у Чернігівщині. Ма­те­рияли до українсько-руської етнолоґії. Львів, 1900. Т. ІІІ. С. 70—172.
  • 19. Сумцов М.Ф. Слобожане: історико-етнографічна розвідка. Харків, 1918. 242 с.
  • 20. Данковская Р. Малороссійскія обрядовыя печенья Кур­с­кой губерніи. Этнографическое Обозрѣние. 1909. Кн. LXXX. № 1. С. 21—34.
  • 21. Данківська Р. Народні обрядові печива «горішки» (З приводу колекції «горішки» в Харківському Музеї Сло­бідської України ім. Г.С. Сковороди). Записки етнографічного товариства. 1925. Кн. 1. С. 27—33.
  • 22. Данковська Р.С. Етнографічне дослідження українських обрядових печив. Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії української культури. Харків. 1926. Ч. 2—3. С. 199—208.
  • 23. Dworakowski S. Obrzędy weselne w Niemowiczach (powiat Sarneński). Rocznik Wolyński. Równe, 1939. T. 8. S. 280—305.
  • 24. Filipowicz K. Pieczywo weselne w powiecie Lubomelskim. Rocznik Wolyński. Równe,1939. T. 8. S. 311—331.
  • 25. Жам О. Музей хліба Національного історико-етно­графічного заповідника «Переяслав»: до 25-річчя ство­рення та діяльності. Краєзнавство. 2009. № 1—2. С. 135—142.
  • 26. Панчук М.В., Недайборщ Т.А., Цвєткова А.М. Народний Музей хліба у селі Білопілля на Вінниччині — жива історія хліборобського краю. Музейна справа на Житомирщині: історія та сучасність. Науковий збірник «Велика Волинь». Матеріали Всеукраїнської науковокраєзнавчої конференції.Бердичів, 2020. Вип. 60. С. 99—105.
  • 27. У Одесі з’явився Музей хліба. URL: http://prostir.museum/ua/post/6886 (дата звернення: 18.08.2022).
  • 28. Музей хліба. URL: http://nashyarmarok.org.ua/vsi-kategoriji/entry/5-muzej-khliba (дата звернення: 18.08.2022).
  • 29. Музей Хліба відкрито 21 квітня 1983 року. URL: http://sch17.kharkivosvita.net.ua/document/38 (дата звернення: 18.08.2022).
  • 30. Музей хліба. URL: http://www.adm-pl.gov.ua/old/kotelev/3918.htm (дата звернення: 18.08.2022).
  • 31. Василевський Михайло. Відкрито Музей хліба в селі. День. 2003. № 233. URL: http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-ukrayini/vidkrito-muzey-hliba-v-seli (дата звернення: 18.08.2022).
  • 32. Герус Л. «Світлиця хліба» шкільного Музею історії села Погорілівка: досвід збереження, відродження і популяризації нематеріальної культурної спадщини». Мистецька культура: історія, теорія, методологія: доповіді. та повідомлення. ІХ Міжнародної наукової. конференції. Львів, 2021. С. 11—17.
  • 33. У Києві з’явився музей хліба. URL: http://ua.comments.ua/life/165279-u-kiievi-zyavivsya-muzey-hliba.html (дата звернення: 18.08.2022).
  • 34. Ліпошко Олена. Під Кременчуком відкрили музей хліба. URL: http://vestnik.in.ua/news/culture/1551-pd-kremenchukom-vdkrili-muzey-hlba.htm (дата звернення: 18.08.2022).
  • 35. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 338: Зош. 3. Арк. 1—15; Зош. 4. Арк. 1—10; Зош. 5. Арк. 1—11 (Герус Л. Обрядовий хліб (Житомирська обл., Тернопільська обл., Львівська обл.). Матеріали польових досліджень, 1999—2006 рр.).
  • 36. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 581 б. Арк. 1—66 (Герус Л. Обрядовий хліб (Вижницький, Путильський р-ни Чернівецької обл., Верховинський р-ни Івано-Франківської обл., с. Погорілівка Застанівський р-н Чернівецької обл.). Матеріали польових досліджень, 2008 р.).
  • 37. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 596 б. Арк. 1—105 (Герус Л. Обрядовий хліб (Воловецький, Міжгірський р-ни Закарпатської обл.). Матеріали польових досліджень, 2009 р.).
  • 38. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 599 а. Арк. 1—53 (Герус Л. Обрядовий хліб (Костопільський, Березнівський, Сарненський р-ни Рівненскої обл.). Матеріали польових досліджень, 2010 р.).
  • 39. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 767. Арк. 1—60: (Герус Л. Обрядовий хліб (Тлумацький, Тисменецький, Городенківський, р-ни Івано-Франківської обл.). Матеріали польових досліджень, 2014 р.).
  • 40. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 772. Арк. 1—40: (Герус Л. Обрядовий хліб (Снятинський, Городенківський, р-ни Івано-Франківської обл., Кіцманський р-н Чернівецької обл.). Матеріали польових досліджень, 2015 р.).
  • 41. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 784 а. Арк. 1—52: (Герус Л. Обрядовий хліб (Городенківський р-н Івано-Франківської обл.). Матеріали польових досліджень, 2016 р.).
  • 42. Герус Л. Збереження нематеріальної культурної спадщини: український досвід. Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 3—14. URL: https://nz.lviv.ua/archiv/2020-1/3.pdf DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.003.
  • 43. Герус Л.Культурно-мистецький простір «Свята хліба»: концепція, функції. Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 218—225: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »