« 2017. № 2 (134)

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 319—326.

УДК 39:728.1:631.273(477.86-11)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02.319

ОГОРОЖА В БУДІВЕЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ ПОКУТТЯ: КОНСТРУКТИВНІ ТИПИ ТА ВАРІАНТИ

Радович Роман Богданович, кандидат історичних наук, докторант

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ історичної етнології,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: (067)2703221; e-mail: radovychroman@gmail.com

ORCIDID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948

Анотація. Розглядаються основні типи огорож («плоти» горизонтального та вертикального плетіння, дерев’яні «паркани», «вориння», живоплоти, кам’яні «мури» та різні їх комбінації), які використовували для обгороджування садиб, дворів тощо на теренах Покуття. Виявлено їх конструктивні варіанти, специфіку будівельних матеріалів та технології спорудження. Окрема увага звернена на влаштування в’їзних «воріт», «брам», хвірток та ін.

Ключові слова: Покуття, садиба, двір, огорожа, ворота, хвіртка.

Надійшла 15.03.2017

Список використаних джерел

  1. Архів Львівського музею народної архітектури та побуту (далі — Архів ЛМНАП). — ЗВ-11. — 45 арк.
  2. Архів ЛМНАП. — ЗВ-17. — 41 арк.
  3. Архів ЛМНАП. — ЗВ-17 (Додатки. Т. 1). — 68 арк.
  4. Архів ЛМНАП. — ЗВ-75.— 30 арк.
  5. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу / Хведір Вовк // Хв. Вовк. Студії з української етнографії та антропології. — Київ : Мистецтво, 1995. — С. 39—218.
  6. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження / Т.В. Косміна. — Київ : Наукова думка, 1980. — 190 с.
  7. Паньків М. Садиба на Покутті (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) / Михайло Паньків, Ігор Деркач. — Івано-Франківськ, 1994. — 6 с. + 24 іл.
  8. Русов М. Типи сїльських селищ в полудневій частинї Галичини / Михайло Русов // Збірник природничо-технїчної секції Українського Наукового Товариства в Київі. — Київ : Друкарня Другої Друкарської Артїли, Велика Володимирська 43, 1915. — Кн. 3. — С. 77—221.
  9. Чубинский П.П. Малороссы Юго-Западного края: жилище, утварь, хозяйственные постройки и орудия / П.П. Чубинский // Труды этнографическо-статис­ти­ческой экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Русским Географическим обществом Юго-Западного отдела. — Санкт-Петербург, 1877. — Т. 7. — Вып. 2. — С. 339—606.
  10. Якимович Г. Типи селянських огорож на Буковині-Покутті в кін. ХІХ — поч. ХХ ст. / Якимович Ганна // Проблеми збереження, відтворення та популяризації історико-культурної спадщини в контексті діяльності музеїв просто неба : матеріали першої міжнародної конференції. — Львів : Апріорі, 2013. — Вип. 1. — С. 361—370. — (Науковий збірник Музею народної архітектури та побуту у Львові).
  11. Bauger J.A. Powiat Trembowelski. Szkis geografichno-historychny і etnografichny / J.A. Bauger — Lwów, 1899. — 120 s.
  12. Falkowski J. Pólnocno-wschodnie pogranicze Huculszczyzny / Jan Falkowski ; pod red. A. Fiszera. — № 4. — Lwów, 1938. — 107 s. : il. — (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie).
  13. Kolberg O. Pokucie: Obraz etnograficzny / Oskar Kolberg. — Kraków : W drukarni uniwersytetu jagellońskiego, 1882. — Т. 1. — 360 s. : il.
  14. Kraszewski J.I. Wspomnienia Wołynia Polesia I Litwy / Józef Ignacy Kraszewski. — Gdańsk : Copyright by Tower Press, 2000. — 147 s.
  15. Moszyński K. Kultura ludowa słowian / Kazimierz Moszyński. — Kraków, 1929. — Cz. 1: Kultura materjalna. — 710 s. : il.
  16. Mroczko Fr. X. Śnatyńszczyzna / Fr. Xawery Mroczko. — Lwów : Z drukarni Władysława Łozińskiego, 1897. — Cz. 1. — 83 s.
  17. Zawadzki W. Obrazy Rusi Cherwonej (Z rysunkami J. Kossaka) / Władysław Zawadzki. — Poznań : Nakładem Jana Źupańskiego, 1869. — 80 s. : il.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »