« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 558—562

УДК 398.21:[94:323.1](477.82)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.558

НАРОДНА ПРОЗА ПРО УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВЗАЄМИНИ НАПЕРЕДОДОНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (НА МАТЕРІАЛАХ З ГОРОХІВСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

ЧІКАЛО Оксана

ORCIDID: https://orcid.org/0000-0002-1636-3397

кандидат філологічних наук,

старша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: ochikalo@yahoo.com

Анотація. У статті проаналізовано наративи, у яких відображено передумови польсько-українського конфлікту на Волині кінця 30-х — початку 40-х рр. ХХ століття. З’ясовоно специфіку сприйняття та осмислення цих подій у народному середовищі. Простежено особливості побудови сюжетів на основі часо-просторових характеристик. Розглянуто специфіку трансляції цього прозового матеріалу у різновікових групах.

Мета публікації — з’ясувати специфіку сприйняття та осмислення подій середини минулого століття на Волині; проаналізувати, як народне середовище, залежно від епічної позиції оповідача, відтворювало інформацію про них; розглянути особливості трансляції наративів про стан українсько-польських взаємин (зокрема на побутовому рівні) напередодні українсько-польського конфлікту.

Об’єктом дослідження є народні оповідання про Волинську трагедію кінця 30-х —початку 40-х рр. ХХ ст., записані на Горохівщині у 2018 році. Вони стали підґрунтям для вивчення передумов українсько-польського конфлікту на Волині та специфіки їхнього відображення у фольклорних наративах.

У статті синтезовано методи, підпорядковані меті розвідки: історичний, який уможливлює дослідження історичних та політичних процесів ХХ ст.; історико-типологічний, що передбачає виявлення типологічних паралелей досліджуваних сюжетів, мотивів, образів у різних жанрових утвореннях українського фольклору на синхронному та діахронному рівнях.

Ключові слова: українці, поляки, Волинь, наратив, хронотоп, сюжет, фольклор, народне середовище.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Мишанич С. Біля джерел народної прози. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк, 2003. Т. 1. С. 297.
  2. Давидюк Л. Наративний дискурс усних неказкових оповідань. Science and Education a New Dimension. Philology (Vol. V (39), issue 143). 2017. URL: www.seanewdim.com.
  3. Пушук І. Від упорядника. Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938—1940 років. Горохівський район. Упоряд. Іван Пушук. Луцьк, 2009. С. 6.
  4. Сергійчук В. Поляки на Волині у роки Другої світової війни. Документи з українських архівів і польські публікації. Київ, 2003. С. 8.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »