« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 947—952

УДК 39(477) Шухевич:036(477.83-25) “18”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.947

ВОЛОДИМИР ШУХЕВИЧ ЯК АВТОР ПЕРШОГО ЦІЛІСНОГО УКРАЇНОМОВНОГО БЛОКУ «ПРОВІДНИК ПО ЛЬВОВІ» «ПРОВІДНИКА ПО ВИСТАВІ КРАЄВІЙ У ЛЬВОВІ» (1894)

МОВНА Маріанна

  • ORCID ID: http: //orcid.org/0000-0003-2473-6998
  • кандидатка історичних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, Національної академії наук України,
  • відділ наукової бібліографії,
  • вул. Стефаника 2, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mari3anna@ukr.net

Анотація. У статті вперше розкривається роль В. Шухевича як автора першого цілісного україномовного блоку «Провідник по Львові» — «Провідника по виставі Краєвій у Львові» (1894) та характеризується змістове наповнення путівника. У ньому міститься уперше оприлюднений погляд українця на галицьку столицю кінця ХIX ст. — її історичну долювідчасузаснування аж досучасного суспільно-культурного тла в умовах Габсбурзької монархії, короткий архітектурно-функціональний огляд її найважливіших історичних пам’яток,практичніпоради щодо розміщення й заповнення дозвілля українських учасників виставки та її гостей. Об’єктом дослідження є постать В. Шухевича як автора першого цілісного україномовного блоку «Провідника по виставі Краєвій у Львові», а предметом — його конкретне фактологічне наповнення, яке донині спеціально не розглядалось в історичних розвідках, що актуалізує обрану проблематику. Задля розв’язання конкретно-дослідницьких завдань було використано компаративний, типологічний, метод історичної реконструкції, використовувалась методика біографістики.

Перспективи подальших студій полягають у висвітленні маловідомої іпостасі громадського діяча та етнографа В. Шухевича як автора першої україномовної путівникової інформації Львовом та популяризації ним українського павільйону на Крайовій виставці 1894 р. серед громадськості.

Ключові слова: Крайова виставка, Львів, український провідник, В. Шухевич, історичні пам’ятки.

Надійшла 3.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Мовна М. Путівники Львовом (друга половина XIX — початок XXI ст.): історико-бібліографічне дослідження. Львів, 2013. 604 с.
  • 2. Kowalczuk M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie Krajowej. Lwуw, 1894. 3, 170, VIII, 24 s.
  • 3. Провідник по павільонї Львівских руских товариств народних на виставі Краєвій. Учитель. 1894. Львів. Чис. 14/15. С. 233.
  • 4. Левицький В. Лїтература. Зоря. 1894. Львів. Лип. Чис. 13. С. 308.
  • 5. Провідник по павільонї Львівских руских товариств народних на виставі Краєвій. Уклав Володимир Шухевич. Львів, 1894. 60 с.
  • 6. Baranowski B. Przechadzka po Wystawie Krajowej r. 1894: maіy przewodnik po Wystawie Krajowej. Lwów, 1894. 32 s.
  • 7. Арсенич П. Володимир Шухевич (1849—1915). Життя і культурно-громадська та етнографічна діяльність: до 150-річчя від дня народження. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1999. 87 с.
  • 8. Шухевич В. Гуцульщина. Матеріали до української етнології. Львів, 1899—1908. Ч. 1—5.
  • 9. Szuchiewicz W. Huculszczyzna. Lwуw: Nakіadem Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie, 1902—1908. T. 1—4.
  • 10. Провідник по Львові. Провідник по виставі Краєвій у Львові з особливим оглядом на віддїл етноґрафічний і на павільон руских народних товариств. Уклав Володимир Шухевич. Львів, 1894. С. 31—66.
  • 11. Шугуров М. Библіография. Киевская Старина. Ки­ев, 1895. Т. 50. № 7/8. С. 38.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »