ІГНОРУВАННЯ НАУКИ | Народознавчі Зошити

« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160). С. 767—774

УДК 94(477)”1991/2021″:[328:001.89]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.767

ІГНОРУВАННЯ НАУКИ: ДО 30-х РОКОВИН ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

ПАВЛЮК Степан

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
доктор історичних наук, професор,
академік НАН України,
директор Інституту народознавства НАН України,
проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
Контакти: е-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Академічна наука України зберегла і утвердила прикметну стильову ознаку — фундаментальність наукових ідей не лише прикладної, але й соціогуманітарної сфери, усвідомлюючи, що нове українське суспільство вимагає істотного «ремонту» гуманітарних дисциплін від фальшивої імперсько-комуністичної історіософії. І цей «ремонт» повинен був здійснюватися на наукових засадах об’єктивності, всеохопності, ґрунтовності й обов’язково — послідовності вивчення того чи іншого суспільного явища.

Мета статті — обґрунтувати науково-дослідні успіхи Інституту народознавства НАН України за час української державності. Підкреслюється значимість творчого доробку науковців інституції, його безпосередній вплив на формування естетичної культури на засадах національних цінностей суспільства.

Новизна статті — звернено увагу на відсутність адекватного розуміння з боку сучасних владних структур вагомої місії гуманітарної суспільствознавчої науки у сфері виховання, належного ставлення і сприйняття скарбів народної традиційної культури.

Висновки — наукова академічна сфера до непристойності принижена фактом значного недофінансування.

Методологія дослідження базується на історичному огляді, теоретичному аналізі, систематизації та узагальненнях автора.

Ключові слова: Україна, етнос,українська державність, Академія наук, Інститут народознавства, науково-дослідні успіхи, наукова академічна сфера, соціогуманітарна сфера.

Надійшла 29.07.2021

Список використаних джерел

1. Митрополит Андрей Шептицький. Упоряд. о. Володимир Зінько. Наша державність. Львів; Жовква: Місіонер, 2015. 80 с.
2. Андрей Шептицький. Про державність. Львів, 2009.

читати публікацію»

Наші автори

Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»

Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »