« 2022. № 5 (167)

Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167).  С. 1059—1079

УДК 721(477.85/.87-22)”1990/2018″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1059

НОВІТНЯ АРХІТЕКТУРА ГУЦУЛІВ: ОСОБЛИВОСТІ ТА СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. У процесі розвитку народна архітектура постійно відчуває вплив різноманітних чинників, які й визначають функціональну життєздатність, регіональну багатоваріантність, зовнішній вигляд тощо як окремих об’єктів (житлового, громадського та ін. призначення), так і архітектурного комплексу в цілому. Власне усе це й визначає актуальність роботи.

Автор ставить перед собою мету виявити особливості формування сільської забудови сучасного гуцульського села в умовах незалежної України, прослідкувати специфічні риси окремих її компонентів, ступінь зовнішніх впливів, використання традиційних елементів місцевого народного зодчества, а також з’ясувати розуміння автохтонами таких понять як «гуцульська архітектура» загалом та «новітня гуцульська архітектура». Об’єктом дослідження є традиційна народна архітектура гуцулів, а предметом — її розвиток у новітньому часі. Методологічною основою дослідження є принцип історизму в поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює усю територію Гуцульщини у межах Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Часові рамки дослідження: початок 1990-х рр.  2018 р. включно.

Ключові слова: Гуцульщина, новітня архітектура, житло, сакральні споруди, туристично-відпочинкові комплекси.

Надійшла 30.09.2022

Список використаних джерел

  • 1. Могитич І.Р. Громадські споруди. Гуцульщина. Київ: Наукова думка, 1987. С. 182—188.
  • 2. Сілецький Р. Сільське поселення та садиба в Українських Карпатах XIX—XX ст. Київ: Наукова думка, 1994. 139 с.
  • 3. Шухевич В. Гуцульщина. Переднє слово Д. Ватаманюка; вступна стаття П. Арсенича. Верховина: [б. в.], 1997. Ч. 1—2. 350 с. (репринт видання 1899 та 1901 рр.).
  • 4. Могитич І. Р. Житлові та господарські будівлі двору. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 69—125.
  • 5. Гошко Ю.Г. Кіщук Т.П., Федака П.М. Розвиток поселень, житла і житлово-побутових умов у Радянський період. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 244—258.
  • 6. Федака П.М. Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ—ХХ століть. Ужгород: Ґражда, 2005. 350 с.
  • 7. Данилюк А. Поклонись народному зодчому. Етнографічні нариси про народну архітектуру України. Львів: Свічадо, 1995. 85 с.
  • 8. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
  • 9. Самойлович В.П. Народное архитектурное творчество (по материалам Украинской ССР). Київ: Будівельник, 1977. 232 с.
  • 10. Грацианская Н.Н., Листова Н.М., Токарев С.А. Введение. Типология народного жилища в странах зарубежной Европы. Типы сельского жилища в странах зарубежной Европы. Москва: Наука, 1968. С. 3—11.
  • 11. Павлюк С. Словник основних понять і термінів з теорії етнології. Львів, 2008. 256 с.
  • 12. Головацький Я. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля у Л. Подорожі в Українські Карпати. Львів: Каменяр, 1993. С. 22—101.
  • 13. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrycy Nadworniańskiej, Bystrycy Sołjtwińskiej i Łomnicy. Lwów, 1937. 170 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 3).
  • 14. Falkowski J. Pólnocno-wschodnie pogranicze Huculszczyzny. Lwów, 1938. 107 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 4).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »