« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 607—613

УДК 929(477)”1917/2004″Ю.Гошко:[069:39(=161.2)]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.607

ВНЕСОК ЮРІЯ ГОШКА У ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЕТНОГРАФІЧНОЇ НАУКИ

ДРОЦИК Анна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-7337-0675
  • лаборантка,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: drotsyk.a@gmail.com

Анотація. Юрій Григорович Гошко був одним із тих, хто зробив вагомий внесок у вивчення традиційної культури українців. На посаді директора Музею етнографії та художнього промислу він дбав не лише про збір і популяризацію творів матеріальної й духовної культури, а й активно сприяв науковій діяльності працівників установи.

Метою дослідження є аналіз життєвого шляху та наукового доробку доктора історичних наук, професора Юрія Гошка, висвітлення його внеску в збереження етнографії як науки. Увага акцентується на діяльності вченого як директора Музею етнографії та художнього промислу, його ролі у зростанні статусу установи до академічного рівня, що займалась вивченням матеріальної, духовної культури українського народу, народного мистецтва і художньої промислу. Вивчення наукової постаті Ю. Гошка крізь призму його наукового доробку, а саме дослідження етнічної історії, культури і побуту, народних промислів, архітектури та звичаєвого права українців. Звертається увага на спростуванні теорії про «волоську колонізацію» Українських Карпат.

Об’єктом дослідженняєнаукова діяльність Юрія Гошка в галузі етнографії, а предметом — внесок ученого в українську етнографічну науку.

Хронологічні межі охоплюють роки життя вченого (1917—2004).

Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та бібліографічного методів.

Ключові слова: Юрій Гошко, Музей етнографії та художнього промислу, Інститут народознавства НАН України, етнографія.

Надійшла 29.05.2023

Список використаних джерел

  • 1. Макарчук С. Етнографи українського державного Музею етнографії та художнього промислу у Львові: 1959—1965 рр. (спогади, архівні матеріали). Народознавчі зошити. 2014. № 2 (116). С. 299—309.
  • 2. Макарчук С. Галицький українець ХХ століття (до 80-річчя з дня народження професора Юрія Гошка). Народознавчі зошити. 1997. № 2. С. 68—74.
  • 3. Павлюк С. Подвижник національної науки. Народознавчі зошити. 1997. № 2. С. 65—67.
  • 4. Павлюк С. Через чверть століття боротьби за своє грядуще. Народознавчі зошити. 2017. № 3 (135). С. 503—530.
  • 5. Врочинська Г. Актуальність народознавчої науки. Мис­тецтвознавчий автограф. 2010. Вип. 4—5. С. 39—54.
  • 6. Моздир М. Двоє на човні. Народознавчі зошити. 1997. № 2. С. 127—128.
  • 7. Данилюк А. Оповіді про експонати Львівського скансену. Львів: Сполом, 2001. 128 c.
  • 8. Данилюк А. Крізь призму часу. Народознавчі зошити. 1997. № 2. С. 125—126.
  • 9. Конопка В., Сивак В. Публікація результатів дослідження підсекції «Народна архітектура» Карпато-Балканської комісії (1976—1992). Народознавчі зошити. 2017. № 3 (135). С. 748—749.
  • 10.      Гошко Ю. Музею етнографії та художнього промислу АН УРСР — 100 років. Доповіді наукової ювілейної конференції до 100-річчя Музею етнографії та художнього промислу. Київ: Наукова думка, 1976. С. 3—9.
  • 11.      Конопка В. Відділ історичної етнології Інституту народознавства НАН України. Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1255—1280.
  • 12.      Гошко Ю., Кирчів Р. Деякі питання сучасного етнографічного дослідження Карпат. Доповіді наукової ювілейної конференції до 100-річчя Музею етнографії та художнього промислу. Київ: Наукова думка, 1976. С. 31—42.
  • 13.      Глушко М. Дослідження про звичаєве право українців Карпат. Народознавчі зошити. 2000. № 4. С. 761—763.
  • 14.      Гошко Ю. Звичаєве право населення українських Карпат та Прикарпаття ХІV—ХІХ ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999. 336 c.
  • 15.      Гошко Ю. Дослідження Лемківщини на сучасному етапі. Народознавчі зошити. 1995. № 2. С. 68.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »