« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 607—613

УДК 929(477)”1917/2004″Ю.Гошко:[069:39(=161.2)]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.607

ВНЕСОК ЮРІЯ ГОШКА У ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЕТНОГРАФІЧНОЇ НАУКИ

ДРОЦИК Анна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-7337-0675
  • лаборантка,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: drotsyk.a@gmail.com

Анотація. Юрій Григорович Гошко був одним із тих, хто зробив вагомий внесок у вивчення традиційної культури українців. На посаді директора Музею етнографії та художнього промислу він дбав не лише про збір і популяризацію творів матеріальної й духовної культури, а й активно сприяв науковій діяльності працівників установи.

Метою дослідження є аналіз життєвого шляху та наукового доробку доктора історичних наук, професора Юрія Гошка, висвітлення його внеску в збереження етнографії як науки. Увага акцентується на діяльності вченого як директора Музею етнографії та художнього промислу, його ролі у зростанні статусу установи до академічного рівня, що займалась вивченням матеріальної, духовної культури українського народу, народного мистецтва і художньої промислу. Вивчення наукової постаті Ю. Гошка крізь призму його наукового доробку, а саме дослідження етнічної історії, культури і побуту, народних промислів, архітектури та звичаєвого права українців. Звертається увага на спростуванні теорії про «волоську колонізацію» Українських Карпат.

Об’єктом дослідженняєнаукова діяльність Юрія Гошка в галузі етнографії, а предметом — внесок ученого в українську етнографічну науку.

Хронологічні межі охоплюють роки життя вченого (1917—2004).

Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та бібліографічного методів.

Ключові слова: Юрій Гошко, Музей етнографії та художнього промислу, Інститут народознавства НАН України, етнографія.

Надійшла 29.05.2023

Список використаних джерел

  • 1. Макарчук С. Етнографи українського державного Музею етнографії та художнього промислу у Львові: 1959—1965 рр. (спогади, архівні матеріали). Народознавчі зошити. 2014. № 2 (116). С. 299—309.
  • 2. Макарчук С. Галицький українець ХХ століття (до 80-річчя з дня народження професора Юрія Гошка). Народознавчі зошити. 1997. № 2. С. 68—74.
  • 3. Павлюк С. Подвижник національної науки. Народознавчі зошити. 1997. № 2. С. 65—67.
  • 4. Павлюк С. Через чверть століття боротьби за своє грядуще. Народознавчі зошити. 2017. № 3 (135). С. 503—530.
  • 5. Врочинська Г. Актуальність народознавчої науки. Мис­тецтвознавчий автограф. 2010. Вип. 4—5. С. 39—54.
  • 6. Моздир М. Двоє на човні. Народознавчі зошити. 1997. № 2. С. 127—128.
  • 7. Данилюк А. Оповіді про експонати Львівського скансену. Львів: Сполом, 2001. 128 c.
  • 8. Данилюк А. Крізь призму часу. Народознавчі зошити. 1997. № 2. С. 125—126.
  • 9. Конопка В., Сивак В. Публікація результатів дослідження підсекції «Народна архітектура» Карпато-Балканської комісії (1976—1992). Народознавчі зошити. 2017. № 3 (135). С. 748—749.
  • 10.      Гошко Ю. Музею етнографії та художнього промислу АН УРСР — 100 років. Доповіді наукової ювілейної конференції до 100-річчя Музею етнографії та художнього промислу. Київ: Наукова думка, 1976. С. 3—9.
  • 11.      Конопка В. Відділ історичної етнології Інституту народознавства НАН України. Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1255—1280.
  • 12.      Гошко Ю., Кирчів Р. Деякі питання сучасного етнографічного дослідження Карпат. Доповіді наукової ювілейної конференції до 100-річчя Музею етнографії та художнього промислу. Київ: Наукова думка, 1976. С. 31—42.
  • 13.      Глушко М. Дослідження про звичаєве право українців Карпат. Народознавчі зошити. 2000. № 4. С. 761—763.
  • 14.      Гошко Ю. Звичаєве право населення українських Карпат та Прикарпаття ХІV—ХІХ ст. Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999. 336 c.
  • 15.      Гошко Ю. Дослідження Лемківщини на сучасному етапі. Народознавчі зошити. 1995. № 2. С. 68.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »