ВІРШІ КОБЗАРЯ У ТВОРАХ МИРОСЛАВА РАДИША

« 2026. № 3 (189)

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 741—746

УДК 821.161.2Шевченко:808.1М.Радиш

DOI https://doi.org/10.15407/

ВІРШІ КОБЗАРЯ У ТВОРАХ МИРОСЛАВА РАДИША

ЮСИПЧУК Юрій

ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7130-2338
кандидат мистецнтвознавства, доцент, Навчально-науковий
інститут мистецтв; Карпатський національний університет
імені Василя Стефаника, кафедра методики викладання
образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну,
вул. Грушевського 33/6, м. Івано-Франківськ, Україна,
Контакти: e-mail: yurii.yusypchuk@pnu.edu.ua

Анотація. Здійснено аналіз творчої спадщини сучасного майстра художнього різьблення Гуцульщини Мирослава Радиша. Твори художнього різьблення Мирослава Радиша є гармонійним продовженням традицій розвитку художньої обробки дерева Гуцульщини в непростих умовах сьогодення.

Дослідження його відомих робіт, створених під впливом поезії Великого Кобзаря, визначає актуальність та новизну представленої наукової розвідки.

Метою статті є опис художньо-стилістичних особливостей мистецьких творів Мирослава Радиша, аналіз композиційних особливостей творчих робіт, створених ним на основі улюблених віршів Тараса Шевченка.

Об’єктом дослідження є твори майстра, збережені у музеях України та приватних колекціях, а предметом — художньо-композиційні особливості творів художньої обробки дерева Мирослава Радиша, його трактування творів Кобзаря.

Методологічною основою роботи стали структурний, мистецтвознавчий аналіз принципів формування композиційного вирішення творів митця, аналіз окремих орнаментальних мотивів виробів майстра художньої обробки дерева через осмислення пророчих слів Тараса Шевченка.

Джерельною базою послужили публікації українських авторів про творчість майстра художньої різьблення по дереву Мирослава Радиша та розвиток сучасної художньої обробки дерева на Гуцульщині.

Ключові слова: декоративно-прикладне мистецтво, Гуцульщина, художнє різьблення, декоративні вироби, інкрустація, Тарас Шевченко, Мирослав Радиш.

Списк використаних джерел

1. Юсипчук Ю. Різьблення та металірства на Гуцульщині у першій половині ХІХ століття. Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1168—1175.
2. Станкевич М. Етноестетика. Філософія народного мистецтва. Львів: Спілка критиків та істориків мистецтва, 2020. 276 с.
3. Никорак О., Юсипчук Ю. Різдвяна паварадиції художнього дерева і металу Гуцульщини. Народознавчі зошити. 2019. № 5 (147). С. 777—782.
4. Никорак О., Юсипчук Ю. Мистецтво, що змушує хвилюватися. Образотворче мистецтво. 2018. № 2. С. 28—33.

Наші автори

Івашків Галина. Докторка... ознайомитись»

Герус Людмила. Докторка історичних наук,... ознайомитись»

Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»

Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »