« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 818—822

УДК811.161.2’373.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.818

ГРИГОРІЙ ДЕМ’ЯН — ЗБИРАЧ І ДОСЛІДНИК МІКРОТОПОНІМІВ

СОКІЛ-КЛЕПАР Наталія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4156-5978

кандидат філологічних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: nsokil@ukr.net

Анотація. У статті йдеться про збір західноукраїнських мікро­то­понімів у діяльності відомого українського історика Григорія Дем’яна. Крім історії, етнографії, фольклористики, він почасти торкався літератури та мовознавства. Лінгвістичні вподобання історика насамперед відобразилися у системному зборі мікротопонімів. Мета роботи — проаналізувати мікротопонімні матеріали Г. Дем’яна. Об’єкт дослідження— мікролокальні назви, які зібрав та упорядкував Г. Дем’ян. Актуальність теми — висвітлити багатогранну діяльність Г. Дем’яна, зокрема його лінгвістичну спадщину. Стаття спрямована на те, щоб належним чином розкрити практичні результати мовознавчої діяльності дослідника, а це дасть змогу об’єктивно оцінити внесок Г. Дем’яна в розвиток сучасної ономастики.

Мікротопонімні матеріали, які зберігаються, переважно, в рукописах, учений фіксував із 70-х років ХХ ст. Збирач провів серйозне обстеження з виявлення мікротопонімів у Сколівському, Дрогобицькому, Стрийському районах Львівської області; Богородчанському, Рожнятівському районах Івано-Франківської області; Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області; Сокирянському районі Чернівецької області. Однак, це не повний перелік районів, мікротопонімію яких фіксував Г. Дем’ян. У роботі проаналізовано мікротопоніми з десяти бойківських населених пунктів.

Г. Дем’ян представив науковій громадськості тисячі назв мікрооб’єктів, що потребують подальшого правильного лінгвістичного прочитання, систематизування й аналізу.

Ключові слова: мікротопонім, збирацька діяльність, питальник, ономастика.

Надійшла 9.07.2019

Список використаних джерел

  1. Цілуйко К.К. Програма збирання матеріалів для вивчення топоніміки України. Київ, 1962.
  2. Бойківщина. Календарна та родинна обрядовість. Топонімія. Зібрав Г. Дем’ян. 1981. Т. 6. Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Ф. 14-5. Од. зб. 466 д. Арк. 143—322.
  3. Дем’ян Г. Грабовець (Історико-народознавче дослідження). Львів, 2007. 384 с.
  4. Цілуйко К.К. Про роботу діалектолога з топоніміки. Діалектологічний бюлетень. Київ, 1951. Вип. ІІІ. С. 69—81.
  5. Чучка П.П. Прізвища закарпатських українців. Іс­торико-етимологічний словник. Львів, 2005. 704 с.
  6. Словник української мови. Київ, 1980. Т. ХІ.
  7. Волосянка у фольклорі та говірці. Зібр. та впоряд. В. Сокіл. Львів, 2016. 112 с.
  8. Трійняк І.І. Словник українських імен. Київ, 2005. 509 с.
  9. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок. Київ, 1984. Ч. 1.
  10. Матіїв М.Д. Словник говірок центральної Бойківщини. Київ; Сімферополь, 2013. 602 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »