« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 123—137

УДК [394:692.415](477.86/.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.123

СПЕЦИФІЧНІ РИСИ ПОКРИТТЯ ДАХІВ ЖИТЛОВИХ СПОРУД НА БОЙКІВЩИНІ

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Однією із важливих складових кожної споруди є дах. У різних етнографічних районах техніка покриття була доволі різноманітною. Тому з’ясування специфіки техніки та технології влаштування покриття даху в межах окремих етнографічних груп українців на сьогодні є доволі актуальним.

Дахи бойківських осель зазвичай вкривали житньою соломою. Сніпки для пошиття дахів були двох типів: зв’язані при колоссі в головку («головбчки», «китиці»), які укладали на дах коренем вниз (що творило східчасту поверхню), та сніпки, зв’язані ближче до кореня («плескачки́») — їх укладали на поверхню даху колосом вниз. Використовували деревину — різані чи колені дошки, драницю, ґонт. Здебільшого «китиці» до лат прив’язували солом’яними перевеслами. Траплялись й інші техніки пошиття — «під прут», «під тичку»,«внатрус» тощо.

Мета статті — з’ясувати особливості покрівельних матеріалів, специфічні риси технік і технологій покриття дахів на території Бойківщини, а також виявити локальні та загальноукраїнські риси. Об’єктом дослідження є традиційне житло бойків, а предметом — влаштування його покриття. Територія дослідження охоплює усю територію Бойківщини.

Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо.

Ключові слова: Бойківщина, дах, сніпки, солома-мерва, гребінь даху, дошки, ґонт.

Надійшла 27.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Будзан А.Ф. Поселення, садиба житло. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 159—166. 
  • 2. Данилюк А. Народна архітектура Бойківщини. Жит­лове будівництво. Львів: Українські технології, 2004. 168 с.: іл.
  • 3. Могитич І.Р. Будівельна техніка. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 88—110.
  • 4. Федака П.М. Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ—ХХ століть. Ужгород: Ґражда, 2005. 350 с. 
  • 5. Зубрицький М. Селянські будинки в Мшанци, Старосамбірського повіта. Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Львів: Літопис, 2013. Т. І. С. 477—493.
  • 6. Кобільник В. Матеріяльна культура села Жукотина, Турчанського повіту. Самбір, 1937. 156 с. (Відбитка з «Літопису Бойківщини». Ч. 7—9).
  • 7. Czajkowski J. Wiejskie budownictwo mieszkalne w Beskidze Niskim i na przyległym Pogórzu. Rocznik muzeów województwa Rzeszowskiego. Rzeszów, 1969. Т. ІІ. S. 7—255.
  • 8. Матійчук М. Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2012. Вип. 47. С. 378—396.
  • 9. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-гос­подарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 10. Радович Р. Традиційне житло центральної Бойківщини (за матеріалами Сколівського району Львівської області). Фортеця: збірник заповідника «Тустань». Львів: Простір-М, 2020. Кн. 4. С. 399—427.
  • 11. Радович Р. Народна архітектура (поселення, садиба, житло, господарське будівництво, промислові та громадські споруди села). Етнографічні групи українців Карпат. Бойки. Харків: Фоліо, 2020. С. 280—308.
  • 12. Могитич І.Р. Житло. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 69—82.
  • 13. Приходько Н.П. Некоторые вопросы истории жилища на Украине. Древнее жилище народов Восточной Европы. Москва: Наука, 1975. С. 245—275.
  • 14. Літопис Руський. Пер. з давньорус. Л.Є. Махновця; відп. ред. О.В. Мишанич. Київ: Дніпро, 1989. 591 с.
  • 15. Раппопорт П.А. Древнерусское жилище. Археология СССР: САИ. Ленинград: Наука, 1975. Вып. Е 1—32. 178 с.
  • 16. Гошко Ю.Г. Населення Українських Карпат ХV—ХVІІІ ст. Заселення. Міграції. Побут. Київ: Наукова думка, 1976. 204 с. 
  • 17. Павлюк С.П. Народна агротехніка українців Карпат другої половини ХІХ — початку ХХ ст. (іс­торико-етнографічне дослідження). Київ: Наукова думка, 1986. 170 с.
  • 18. Мандибура М.Д., Павлюк С.П. Землеробство. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 90—104.
  • 19. Сополига М. Традиційне народне житло в області Верхньої Цирохи на Снинщині. Науковий збірник Музею української культури у Свиднику. 1979. Вип. 9. Кн. 2. С. 65—78.
  • 20. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 279: Матеріали А. Будзана. 140 арк.
  • 21. Бойко И.А. Жилые постройки бойков (верховинцев) конца ХVІІІ — первой половины ХХ в. Этно­гра­фическое обозрение. Москва, 2002. № 3. С. 39—55.
  • 22. Зубрицький М. Село Кіндратів (Турецького пов.). Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Львів: Літопис, 2013. Т. І. С. 95—116.
  • 23. Фальковський Я. Село Волосате, Ліського повіту (начерк матеріальної культури). Літопис Бойківщини. Ч. 4—5. Самбір, 1935. С. 14—28. 
  • 24. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrycy Nadworniańskiej, Bystrycy Sołjtwińskiej i Łomnicy. Lwów, 1937. 170 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. No 3).
  • 25. Таранушенко С. Давнє поліське житло. Народна творчість та етнографія. 1969. № 1. С. 8—23.
  • 26. Рожко М. Міста, дерев’яне будівництво, наскельні та оборонні споруди Карпат ІХ—ХІV ст. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Львів: ІН НАН України, 1999. Т. 1. С. 361—460. 
  • 27. Рожко М. Архітектура та система оборони українських Карпат у княжу добу. Львів: БаК, 2016. 232 с.
  • 28. Рожко М.Ф. Тустань — давньоруська наскельна фортеця. Київ: Наукова думка, 1996. 239 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »