« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 401—416

УДК 398.81(477.83-2):[94:329.17(477)”19″]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.401

СИМПАТИКИ ПІДПІЛЛЯ У НУРТІ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ: МОТИВИ НАЦІОНАЛЬНОГО ОПОРУ ТА «ЧЕРВОНОГО ТЕРОРУ»

КРАВЦОВА Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3774-1481
  • кандидатка філологічних наук,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: galynamagas@gmail.com

Анотація. Народна проза про життя цивільного населення Галичини під час та після Другої світової війни включає кілька циклів. Ключові теми, які розглядаються в межах пропонованої статті: співпраця з підпіллям та масові депортації. В таких текстах зафіксовані приклади допомоги підпільникам, локальних проявів і вислідів боротьби мирних громадян з окупантами, засвідчена роль народної підтримки УПА, місце та значення особистості симпатика ОУН і УПА в контексті національно-визвольних змагань середини XX ст. Подібні оповідання та перекази ще не виступали об’єктом ґрунтовного дослідження у фольклористиці. Тому їх фольклористичне опрацювання є на сьогодні актуальним.

Авторка ставить перед собою мету з’ясувати своєрідність відповідних прозових зразків, записаних на теренах Стрийського району, в першу чергу — їх поетичної системи.

Об’єктом дослідження є тексти оповідань та переказів, предметом — їх структура та поетика. Основну увагу звернено на мотиви та фольклорні константи, які є типовими для текстів усної народної творчості.

Методологічною основою дослідження стали методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондентів, а також порівняльно-історичний, типологічний та структурно-функціональний методи.

Ключові слова: фольклорна проза, поетика, мотив, образ, депортація.

Надійшла 9.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Халюк Л. Усні народні оповідання українців-пере­селенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Над­сяння: жанрово-тематичнан специфіка, художні особливості. Київ, 2013. 208 с.
  • 2. Вахніна Л. Фольклор українців Польщі (феномен Північного Підляшшя). Київські полоністичні студії. Київ, 2011. Т. XVIII. С. 508—511.
  • 3. Кирчів Р. Вивчення фольклору Холмщини і Підляшшя. Із фольклорних регіонів України. Нариси й статті. Львів: ІН НАН України, 2002. С. 263—294.
  • 4. Кузьменко О. Концепт Батьківщина у парадигмі художніх образів простору в фольклорних новотворах про виселення (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини). Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ, 2010. Вип. 34. С. 210—220.
  • 5. Павлів Ю. Образ «малої вітчизни» в історичній пам’яті переселенців із Холмщини та Лемківщини. Україна — Польща: історична спадщина й суспільна свідомість. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2015. Вип. 8. C. 163—179.
  • 6. Качмар М. Депортація українців з Закерзоння у 1944—1945 роках: до і після (на матеріалах села Тулиголове Городецького району Львівської області). Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2020. № 3. С. 573—584.
  • 7. Чікало О. Пісні-хроніки XX ст.: фольклорна хроніка арештів та депортацій. Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2013. № 1. С. 40—44.
  • 8. Кравцова Г. Пісні-хроніки періоду національно-виз­вольних змагань XX ст.: теми, мотиви, образи (на матеріалах, зібраних у Стрийському районі). Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2019. № 5. С. 1191—1199.
  • 9. Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917— 1991 років. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n105
  • 10. Сливка Ю. Витоки і наслідки національної трагедії. Депортації. Західні землі Українии кінця 30-х — поч. 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. За ред. Ю. Сливки. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1996. Т. 1. С. 5—26.
  • 11. Бажан О., Стасюк О., Першина Т. Депортації. ЕСУ. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=26038.
  • 12. Луньо Є. Повстанський героїчний епос і актуальні питання сучасного державотворення. Яворівщина в повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Зап. і упорядкував Євген Луньо. Яворів; Львів, 2015. Т. 2. С. 3—20.
  • 13. Гінда О. Концепт «мати» в заробітчанських піснях і поезіях родинної проблематики. Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку XXI століття в контексті фольклорної традиції. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. С. 231—254.
  • 14. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: ІН НАН України, 2018. 728 с.
  • 15. Кузьменко О. Фольклорні знаки воєнного буття у тріаді концептів «воля» — «неволя» — «доля». Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2018. № 1. С. 125—137.
  • 16. Чікало О. Народний герой у фольклорних наративах середини ХХ століття: семантичний та поетичний аспекти. Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті : збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів: Друкарня Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, 2020. С. 161—166.
  • 17. Мушкетик Л. Персонажі української народної казки. Київ: Укр. письменник, 2014. 360 с.
  • 18. Коваль Г. Колір як ознака образотворення в кален­дарно-обрядовй поезії. Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2014. № 4. С. 733—740.
  • 19. Луньо Є. Культ рідної армії у повстанській епічній традиції Яворівщини. Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2012. № 5. С. 890—907.
  • 20. Коваль-Фучило І. Мотив втраченого раю в оповідях про примусове переселення Народна творчість та етнологія. Київ, 2021. № 2. С. 87—97.
  • 21. Жайворонок В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ, 2006. 703 с.
  • 22. Мойсеїв І. Рідна хата — категорія української духовности. Сучасність. 1993. № 7. С. 130—146.
  • 23. Лівінська О. До свого дому не пізно й опівночі, або архетип в українській художній літературі. Мультиверсум. Філософський альманах. Київ: Центр духовної культури, 2004. № 44. URL: http://www.filosof.com.ua/Jornel /M_44/ Livinska.htm.
  • 24. Веронська Т. Люди, з яких мали виселити Україну. Локальна історія. URL: https://localhistory.org.ua/texts/statti/liudi-z-iakikh-mali-viseliti-ukrayinu/.
  • 25. Сокіл В. Фольклорна проза про голодомори XX ст. в Україні. Львів, 2017. 440 с.
  • 26. Яворівщина у повстанській боротьбі: Розповіді учасників та очевидців. Записав і упоряд. Є. Луньо. Львів: Літопис, 2005. Т. 1: Наконечне Перше. Наконечне Друге. 576 с.
  • 27. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000 років: істор.-фольклорист. дослідження. Ки­їв: Українська видавнича спілка; Львів: Галицька видавнича спілка, 2003. 584 с.
  • 28. Голубець О. Я втекла від Німеччини, та не втекла від Сибіру» (оповідання-спогади Урбанович Анни, уро­дженки Космача Косівського району Іва­но-Франківської області. Національна пам’ять (на вшанування жертв тоталітаризму). Львів: Друкарня Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, 2019. Вип. III. С. 21—27.
  • 29. Кісь О. Українські жінки в умовах Голодомору: безправність vs дієздатність. Україна модерна. URL: https://uamoderna.com/md/kis-women-holodomor.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »