« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 647—656

УДК 2-234″1869/1904″=161.2(045)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.647

НАУКОВИЙ І ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ВНЕСОК ІВАНА ПУЛЮЯ У ПЕРШИЙ ПОВНИЙ УКРАЇНОМОВНИЙ ПЕРЕКЛАДІ БІБЛІЇ

СТОЦЬКИЙ Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0429-8740
  • професор, доктор історичних наук,
  • кафедра психології Тернопільського національного
  •  технічного університету імені Івана Пулюя,
  • вул. Руська, 56, 46001, Тернопіль, Україна,
  • Контакти: e-mail: jarstotskyj@ukr.net

Анотація. Мета дослідження — висвітлити полівекторний хід першого україномовного перекладу Нового і Старого Завітів, який здійснювали Пантелеймон Куліш, Іван Пулюй та Іван Нечуй-Левицький, розкрити проблемні відносини у виданні цих перекладів І. Пулюя із Лондонським (Британським) Біблійним Товариством, дослідити точнішу дату виходу у світ усієї Біблії в одній книзі та організаційно-редакторський внесок Івана Пулюя в цьому контексті.

Об’єктом дослідження є перший україномовний переклад Старого і Нового Завітів П. Кулішем, І. Пулюєм та І. Нечуй-Левицьким, а предметом — роль Івана Пулюя у процесі перекладу, виданні та розповсюдженні цієї Біблії.

Новизна статті: автор уточнив і пояснив дату виходу у світ першої повної україномовної Біблії в одній книзі, чого раніше ніхто із дослідників не здійснював.

Методологічною основою є такі пізнавальні завдання: емпіричні, теоретичні й логічні, зокрема із логічного методу випливає порівняльно-історичний метод, який тісно пов’язаний у цьому дослідженні із хронологічним, архівно-епістолярним, науково-описовим, інтерпретаційним тощо, що в сумі дало можливість у всій повноті висвітлити означену тему.

Ключові слова: Іван Пулюй, Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Біблія, Новий Завіт, Старий Завіт, переклад, редагування, видання.

Надійшла 16.06.2022

Список використаних джерел

  • 1. Святе Письмо Старого і Нового Завіту. Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамейськими та грецькими текстами. Українського Біблійного Товариства. United Bible Societies, 1994.
  • 2. Ланглуа А. Святе Письмо в європейській культурі: Біблійний словник. Київ: Дух і літера, 2004. 320 с.
  • 3. Документи Другого Ватиканського Собору (1962—1965): Конституції, декрети, декларації. Коментарі (перекл. з лат.). Український католицький університет. Львів: Свічадо, 2014. 608 с.
  • 4. Катехизм Української Греко-Католицької Церкви: Христос — наша Пасха. Львів: Свічадо, 2011. 336 с. + 64 іл.
  • 5. Жукалюк Микола, Степовик Дмитро. Коротка історія перекладів Біблії українською мовою. Київ: Українське Біблійне Товариство, 2003. 176 с.
  • 6. Збожна О.М. Іван Пулюй. Листи. Тернопіль: Воля, 2007. 544 с. + 36 вкл.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »