« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 721—727

УДК 398.82-193:746.3 (477) “2021”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.721

ВИШИТІ ЕПІГРАФИ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ВІРТУАЛЬНИХ ЛИСТІВОК ДО ТРИДЦЯТОЇ РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

БРОВАРЕЦЬ Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1563-2572
  • кандидатка філологічних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ української та зарубіжної фольклористики,
  • вул. М. Грушевського, 4, 01001, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: tetiana.volkovicher@gmail.com

Анотація. У статті розглянуто побутування вишитих епіграфів (на рушниках та іконах переважно ХХ ст.) як елементів сучасних віртуальних листівок у соцмережах. Мета — проаналізувати випадки реактуалізації епіграфічної вишивки, що нещодавно масово спалахнули в українському медіапросторі у дуже стислий часовий проміжок — серпень 2021 року — з нагоди тридцятої річниці Незалежності України.

Актуальність цієї статті зумовлена тим, що нещодавній День тридцятої річниці Незалежності України позначився величезною кількістю віртуальних привітань різних форм і типів, які потребують належної систематизації.

Вишиті епіграфи (як сучасні, так і сторічної давнини) постають складниками креолізованих текстів — сучасних віртуальних листівок, поширених у соціальних мережах. Отже, об’єктом цієї статті є зразки епіграфічної вишивки (рушники та ікони з написами), а предметом — способи їхньої реактуалізації в медіапросторі протягом серпня 2021 року — з нагоди тридцятої річниці Незалежності України.

Окрім розгляду вишитих написів на текстилі як елементів віртуальних листівок, перспективним нам видається аналіз інших шляхів реактуалізації зразків епіграфічної вишивки, а надто — у сучасному медіапросторі.

Ключові слова: епіграфічна вишивка; пряма й опосередкована реактуалізація; віртуальна листівка; 30‑річчя Незалежності України.

Надійшла 30.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дроздов О. Прошу уважно подивитися на цю світлину. 2021. 24 серпня. URL: https://www.facebook.com/ostap.drozdov/posts/4186985758063951 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 2. 30 знакових книжок нашої Незалежності. 2021. URL: https://30.book-institute.org.ua/ (дата звернення: 31.01.2022).
  • 3. Брода А. Жіноча сила: як українки виживали в ГУЛАГу: Інтерв’ю з Оксаною Кісь. 2021. 17 грудня. Локальна історія. URL: https://localhistory.org.ua/texts/interviu/zhinocha-sila-iak-ukrayinki-vizhivali-v-gulagu/ (дата звернення: 31.01.2022).
  • 4. Фесюк Г. Іконка моєї мами, яка Сиділа в тюрмі, в Золочеві і в Мордовських таборах. 2021. 26 серпня. Дроздов О. (2021 р., 24 серпня). Прошу уважно подивитися на цю світлину. URL: https://www.face­book.com/photo.php?fbid=4457660017618372&set=p.4457660017618372&type=3. https://www.face­book.com/photo.php?fbid=4457659744285066&set=p.4457659744285066&type=3 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 5. Путько-Гарлач О. 2021. 24 серпня. Цьогоріч ми святкуємо 30-ту річницю Незалежності України. Музей історії релігії (Палац Потоцьких). URL: https://www.facebook.com/groups/palacpotockyh/posts/ 3915373445234322/ (дата звернення: 31.01.2022).
  • 6. Явна Л. 2021. 24 серпня. Старенький рушник з моєї збірки. Давній народний одяг. URL: https://www.facebook.com/folkshirt/posts/3049074075372723 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 7. Явна Л. 2014. 27 серпня. Сьогодні жінка принесла отакий рушник із Львівщини. Давній народний одяг. URL: https://www.facebook.com/folkshirt/photos/ a.1452002275079919/1467814303498716 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 8. Магунь-Мороз М. 2021. 24 серпня. 30 років — багато чи мало? URL: https://www.facebook.com/mirka.mahun.moroz/posts/2965618063689541 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 9. Пожоджук Д. 2021. 24 серпня. Українці святкують відновлення своєї державності. URL: https://www.facebook.com/dpozodzuk/posts/4189247067791721 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 10. Пожоджук Д. 2021. 24 серпня. Рушник, який я колись вишивав, актуальний і сьогодні. URL: https://www.facebook.com/dpozodzuk/posts/418926­3457790082 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 11. Пожоджук Д. 2021. 24 серпня. Рушник, який я колись вишивав, не втрачає своєї актуальності і сьогодні. URL: https://www.facebook.com/dpozodzuk/posts/4189267167789711 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 12. Пожоджук Д. 2019. 26 травня. Цей рушник я вишивав тоді, коли за вишиті на ньому слова можна було загриміти в обійми Росії. URL: https://www.facebook.com/dpozodzuk/posts/2186205848095863 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 13. Етно Мотив. 2021. Рушник вишиваний на домотканому полотні. Епіцентр. URL: https://epicentrk.ua/ua/shop/mplc-rushnik-vishivanii-na-domotkanomu-polotni-1ebf913f-ddd8-6b6c-b6ab-51af29650bdc.html (дата звернення: 31.01.2022).
  • 14. Ярмольчук Р. 2021. 19 серпня. 24 серпня українці святкують День Незалежності! ЗДО. № 6; Струмочок, м. Вараш. URL: https://www.facebook.com/groups/1564585337043621/posts/2034920566­676760 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 15. Лазда Т. 2021. 24 серпня. Тобі, Україно. № 30. URL: https://www.facebook.com/tatjana.jelgava.3/posts/ 522249102338274 (дата звернення: 31.01.2022).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »