ДИСКРИМІНАЦІЯ БІЛОРУСІВ | Народознавчі Зошити

« 2020. № 4 (154)

Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 907—922

УДК 303.442.43(=161.2):167-39:321.64:327.2:316.2:

81-116

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.04.907

ЄВРАЗІЙСЬКИЙ ТА СЛОВ’ЯНОФІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМИ В ЕТНОЛОГІЇ, СОЦІОЛОГІЇ ТА ФОЛЬКЛОРИСТИЦІ ЯК ІДЕОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РАСОВОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ БІЛОРУСІВ ЗА ЕТНІЧНОЮ І МОВНОЮ ОЗНАКАМИ

КАНАПЛЯНІКОВ Дмитро

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4957-1619
здобувач наукового ступеня кандидата історичних наук,
Інститут народознавства НАН України,
відділ етнології сучасності,
проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
Контакти: e-mail:zvyczaj@gmail.com

ТОВСЦІК Тетяна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7462-5060
Гомельскае краязнаўчае таварыства «Талака»,
Ліщинська, 26, 1, 246008, Гомель, Білорусь,
Контакти: e-mail:tolscik@gmail.com

Анотація. Актуальність. У сучасних Росії, Білорусі, на окупованих Росією територіях, поширена расова дискримінація корінних народів за мовою, закриваються школи, де навчаються мовами корінних народів, а активісти, які борються проти русифікації, піддаються фізичному насильству, штрафом, поліцейському, кримінальному переслідуванню. Причому для багатьох не білоруських дослідників дивним є те, що це відбувається в державі Білорусь відносно білорусів та білоруської мови.

Мета. Для вирішення цієї проблеми недостатньо тільки виявлення економічного і військово-політичного російського колоніалізму, а слід виявити способи, яким російський імперіалізм конструює свою ідеологію через сформовані в Росії і Білорусі за століття колоніалізму академічні народознавчі школи.

Ключові слова: історіографія етнології і фольклористики, націоналізм, расизм, русифікація, імперіалізм, ідеологія, методологія соціальних і гуманітарних наук.

Надійшла 26.06.2020

Список використаних джерел

1. Ukraine v. Russian Federation. Judgment of 8 November 2019. International Court of Justice. 2019. URL: https://www.icj-cij.org/en/case/166 (accessed: 31.10.2019).
2. Кісь Р. Фінал третього риму (російська месіянська ідея на зламі тисячоліть). Львів: Інститут народознавства НАН України, 1998.
3. Кісь Р. Вымеры еўразійства. Фрагмэнты. 1998. № 4. С. 21—41.
4. Nnaji J., Lujбn J.L. The Content of Science Debate in the Historiography of the Scientific Revolution. International Studies in the Philosophy of Science. 2016. Vol. 30. № 2. С. 99—109. DOI:10.1080/02698595.2016.1265864.
5. Smith B. Internalism and Externalism in the Philosophy of Mind and Language. 2019. URL: https://www.iep.utm.edu/int-ex-ml/ (accessed: 31.10.2019).
6. Bird A. Kuhn and the Historiography of Science. Kuhn’s Structure of Scientific Revolutions — 50 Years On. Bokulich; Boston: Springer International Publishing, 2015. P. 23—38.
7. Reisch G.A. The politics of paradigms: Thomas S. Kuhn, James Bryant Conant, and the Cold War «Struggle for Men’s Minds.» New York: State University of New York Press, 2019. 456 p.
8. Kuhn T.S., Hacking I. The structure of scientific revolutions. Chicago: The University of Chicago Press, 2015. 217 p.
9. Эткинд А. Внутренняя колонизация: Имперский опыт России. Москва: Новое литературное обозрение, 2016. 441 с.
10. Kant I. Akademieausgabe von Immanuel Kants Gesammelten Werken Bдnde und Verknьpfungen zu den Inhaltsverzeichnissen. Band VII: Der Streit der Fakultдten, Anthropologie in pragmatischer Hinsicht. Essen: Korpora.org, 2008. S. 335. URL: https://korpora.zim.uni-duisburg-essen.de/kant/aa07/ (accessed: 30.11.2019).
11. Khurana T. Review: Katrin Flikschuh and Lea Ypi, Kant and Colonialism: Historical and Critical Perspectives. Notre Dame Philosophical Reviews. 2015. URL: https://ndpr.nd.edu/news/kant-and-colonialism-historical-and-critical-perspectives/ (accessed: 30.10.2019).
12. Flikschuh K., Ypi L. Kant and colonialism: historical and critical perspectives. Londra: OUP Oxford, 2014. 255 p.
13. Foucault M. Introduction а l’Anthropologie de Kant. URL: http://www.generation-online.org/p/fpfoucault8.htm (accessed: 21.09.2019).
14. Herder J.G. Auszug aus einem Briefwechsel ьber Ossian und die Lieder alter Vцlker. Von deutscher Art und Kunst: einige fliegende Blдtter. Hamburg: Bode, 1773. S. 1—70.
15. Herder J.G. Volkslieder: Nebst untermischten andern Stьcken. Weygand, 1779. Vol. 2. 315 s.
16. Herder J.G. Volkslieder. Leipzig: Weygand, 1778. Vol. 1. 335 s.
17. Noyes J.K. Herder: aesthetics against imperialism. Toronto: University of Toronto Press, 2015. 416 p.
18. Zipes J. Grimm legacies: the magic spell of the Grimms’ folk and fairy tales. Princeton: Princeton University Press, 2014. 267 p.
19. Bendix R., Hasan-Rokem G. A companion to folklore. Chichester: Wiley-Blackwell, 2012. 660 p.
20. Baycroft T., Hopkin D.M. Folklore and nationalism in Europe during the long nineteenth century. Leiden: Brill, 2012. 433 p.
21. Gobineau A. Essai sur l’inйgalitй des races humaines. Chicoutimi: J.-M. Tremblay, 1967. 873 p.
22. Miles R., Brown M. Racism. London; New York N.Y.: Routledge, 2003. 197 с.
23. Gracia J.J.E. Race and Ethnicity. The Oxford handbook of philosophy and race. New York: Oxford University Press, 2017. P. 180—190.
24. Рябчук М. Відміни колоніалізму: про застосовність постколоніальної методології до вивчення посткомуністичної Східної Європи. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса. 2013. № 2. С. 41—58.
25. Рябчук М. Постколоніальний синдром. Спостереження. Київ: К.І.С., 2011. 240 с.
26. Троян С. Постколоніальні студії: Україна в постколоніальних дослідженнях. Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia. 2014. Vol. 2.№ 2: Postkolonializm-Tozsamosc-Gender. S. 61—74.
27. Thompson E.M. Imperial knowledge: Russian literature and colonialism. Westport: Greenwood Press, 2000. 239 p.
28. Barthes R. Mythologies. Paris: Editions du Seuil, 1957. 247 p.
29. Величенко С. Питання російського колоніалізму в українській думці. Політична залежність, ідентичність та економічний розвиток. Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. 2009. № 13—14. P. 300—344.
30. Величенко С. Імперіалізм і націоналізм по-червоному: українська марксистська критика російського комуністичного панування в Україні (1918—1925). Львів: Видавництво УКУ, 2017. 376 c.
31. Величенко С. Постколоніялізм, Европа та українська історія. Україна Модерна. 2005. № 9. С. 237—248.
32. Цьвікевіч А., Ліс А. «Западно-руссизм»: Нарысы з гісторыі грамадзкай мысьлі на Беларусі ў XIX і пачатку XX в. Мінск: Навука і тэхніка, 1993. 352 с.
33. Цьвікевіч А. «Эўразійцы» (новыя шуканьня расійскай думкі). Беларускі сьцяг. 1922. Т. 4. С. 38—44.
34. Мельнікаў І. Заходнерусізм як праява расійскай імперскай ідэалогіі ў сучаснай Беларусі. 2012. URL: http://inbelhist.org/zaxodnerusizm-yak-prayava-rasijskaj-imperskaj-idealogii-ў-suchasnaj-belarusi/ (дата звернення: 19.08.2019).
35. Lewis S. Belarus-alternative visions: nation, memory and cosmopolitanism. Abingdon: Routledge, 2019. 230 p.
36. Torbakov I., Plokhy S. After empire: nationalist imagination and symbolic politics in Russia and Eurasia in the twentieth and twenty-first century. Stuttgart: Ibidem-Verlag, 2018. 347 p.
37. Laruelle M. Russian nationalism: imaginaries, doctrines, and political battlefields. London: Routledge, 2019. 247 p.
38. Laruelle M. Russian Eurasianism: an ideology of empire. Washington: DC Woodrow Wilson Center Press, 2012. XI, 287 p.
39. Said E.W. Culture and imperialism. New York: Vintage Books, 1994. 380 p.
40. Said E.W. Orientalism. London: Penguin, 2003. 396 p.
41. Said E.W., Barsamian D. Culture and resistance: conversations with Edward W. Said. Cambridge: South End Press, 2003. 225 p.
42. McCarthy c. The Cambridge introduction to Edward Said. Cambridge: Cambridge University Press, 2010. 158 p.
43. Phillipson R. Linguistic imperialism. Oxford: Oxford University Press, 1992. 365 p.
44. Dumont L. Essais sur l’individualisme: une perspective anthropologique sur l’idéologie moderne. Paris: Editions du Seuil, 1983 p.
45. Haugbolle S. Anthropology and Political Ideology. The Handbook of Political Anthropology. Cheltenham: Edward Elgar Publishing, 2018. P. 121—191.
46. Nadeau K. Ideology and Anthropology. 21st Century Anthropology: A Reference Handbook. Thousand Oaks: SAGE, 2011. P. 453—462.
47. Fanon F., Chevalier H., Maspero F. Toward the African revolution: political essays. New York: Grove Press, 1988. 197 p.
48. Fanon F. Peau noire, masques blancs. Éditions du Seuil, 1952. 188 p.
49. Rabaka R. Forms of Fanonism: Frantz Fanon’s critical theory and the dialectics of decolonization. Lexington Books, 2010. 402 p.
50. Фанон Ф. Расизм і культура. Вперед. 2014. URL: https://vpered.wordpress.com/2014/06/19/fanon-racisme-et-culture/ (дата звернення: 15.08.2019).
51. Fanon F. Racisme et culture. Prйsence Africaine. Prйsence Africaine Editions, 1956. № 8/10. P. 122—131. URL: https://afrodiasporarts.wordpress.com/2012/05/30/racisme-et-culture-par-frantz-fanon/ (accessed: 15.08.2019).
52. Богданович А.Е. Пережитки древнего миросозерцания у белоруссов: Этнографический очерк. Мінск: Беларусь, 1995. 186 c.
53. Шейн П.В. Белорусские народные песни с относящимися к ним обрядами, обычаями и суевериями, с приложением объяснительного словаря и грамматических примечаний. Санкт-Петербург: Тип. П. Майкова, 1874. 567 с.
54. Kolberg O. Dzieіa wszystkie. T. 52. Biaіoruś-Polesie. Warszawa: Ludowa Spóіdzielnia Wydawnicza, 1968. XLIII, 571 s.
55. Doіęga-Chodakowski Z. O Slawiańszczyźnie przed chrześcijaństwem: oraz inne pisma i listy. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1967. 453 s.
56. Романов Е.Р. Белорусский сборник: Вып. 1—9.Киев: Тип. С.В. Кульженко, 1885—1912.
57. Добровольский В.Н. Смоленский Этнографический Сборник. Ч. I. Рассказы и сказки. СПб: Типография Е. Евдокимова, 1891. 748 c.
58. Добровольский В.Н. Смоленский областной словарь. Смоленск: Тип. П.А. Силина, 1914. 1026 с.
59. Славянская этнолингвистика. Библиография. Ред. С.М. Толстая. Москва: Институт славяноведения РАН, 2018. 332 c. URL: https://inslav.ru/sites/default/files/etnolingvistika_bibliografija_2018.pdf (дата звернення: 14.11.2019).
60. Лотман Ю.М. Пушкин. Санкт-Петербург: Искусство-СПб, 1995. 847 с.
61. Толстой Н.И., Толстая С.М. Славянская этнолингвистика: вопросы теории: Ко Второму Всероссийскому совещанию славистов Москва, 5—6 ноября 2013 г. Москва: Институт славяноведения РАН, 2013. 240 p.
62. Толстой Н.И. История и структура славянских литературных языков. Москва: Наука, 1988. 239 с.
63. Толстой Н.И. Язык и народная культура: Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике. Москва: Индрик, 1995. 512 с.
64. Толстой Н.И. Очерки славянского язычества. Москва: Индрик, 2003. 622 с.
65. Славянские древности: этнолингвистический словарь: в 5 т. Ред. Толстой Н.И., Агапкина Т.А., Толстая С.М. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 1. 584 с.
66. Иванов В.В. О Романе Якобсоне. (Главы из воспоминаний). 1999. URL: https://magazines.gorky.media/zvezda/1999/7/o-romane-yakobsone-glavy-iz-vospominanij.html (дата звернення: 20.08.2019).
67. Вроон Р., Пильщиков И. Вяч. ВС. Иванов как исследователь русской и мировой литературы. Новое литературное обозрение. 2018. Vol. 5. URL: https://www.nlobooks.ru/magazines/novoe_literaturnoe_obozrenie/153/ article/20141/ (дата звернення: 19.08.2019).
68. Глебов С. Евразийство между империей и модерном: история в документах. Москва: Новое издательство, 2009. 630 с.
69. Sériot p. Structure and totality: the intellectual origins of structuralism in Central and Eastern Europe. Boston: De Gruyter Mouton, 2014. XIV, 294 с.
70. Sériot p. Structure et totalité: les origines intellectuelles du structuralisme en Europe centrale et orientale. Paris: Presses universitaires de France, 1999. 353 с.
71. Халилуллов Г., Гумилев Л.Н. «К мрачным типам себя не отношу». Интервью Льва Гумилева. URL: http://gumilevica.kulichki.net/articles/Article35.htm (дата звернення: 20.08.2019).
72. Шнирельман В.А. Порог толерантности: идеология и практика нового расизма. Том 1. Москва: Новое литературное обозрение, 2011. 552 с.
73. Палкин А.Г. Концепция государства в учении евразийцев:Автореферат дис. на соиск. ст. канд. юр. наук. Уральская академия государственной службы. Омск. 2009. 27 c.
74. Топоров В.Н. Николай Сергеевич Трубецкой — ученый, мыслитель, человек: К 100-летию со дня рождения (часть 1). Советское славяноведение. 1990. № 6. С. 51—84.
75. Иванов В.В., Топоров В.Н. Исследования в области славянских древностей. Лексические и фразеологические вопросы реконструкции текстов. Москва: Наука, 1974. 342 с.
76. Топоров В.Н. Значение белорусского ареала в этногенетических исследованиях. Славяне: адзінства і мнагастайнасць: Міжнародная канферэнцыя (Мінск, 24—27 мая 1990 г.): Тэзісы дакладаў i паведамленняў. Секцыя 2. Этнагенез славян. Мінск, 1990. С. 87—90.
77. Bartmiсski J. O aktualnych zadaniach etnolingwistyki. Etnolingwistyka. Problemy Jкzyka i Kultury. 2016. Vol. 28. S. 7—30. DOI:10.17951/et.2016.28.7.
78. Zinken J. Jakich danych potrzebuje etnolingwistyka porуwnawcza? Etnolingwistyka. Problemy Jкzyka i Kultury. 2016. Vol. 28. S. 334—335. DOI:10.17951/et.2016.28.334.
79. Фролова О. et al. Dyskusja podsumowuj№ca projekt «Metody analizy jкzykowego obrazu њwiata w kontekњcie badaс porуwnawczych». Etnolingwistyka. Problemy Jкzyka i Kultury. 2016. Vol. 28. S. 337. DOI:10.17951/et.2016.28.337.
80. Niebrzegowska-Bartmiсska S. Jakie dane s№ relewantne etnolingwistycznie? Etnolingwistyka. Problemy Jкzyka i Kultury. 2017. Vol. 29. S. 11—30. DOI:0.17951/et.2017.29.11.
81. Bernard H.R. Research methods in anthropology: qualitative and quantitative approaches. Lanham: AltaMira Press, 2011. 666 p.
82. Bartmiński J. Sіownik stereotypów i symboli ludowych. T. 1. Kosmos. Cz. 1. Niebo, њwiatіa niebieskie, ogieс, kamienie. Lublin: Wydaw. UMCS, 1996. 439 s.
83. Bartminski J. Jкzykowe podstawy obrazu swiata. Lublin: Wydaw. UMCS, 2007. 283 s.
84. Handbook of categorization in cognitive science. Ed. Cohen H., Lefebvre c. Amsterdam: Elsevier, 2005. 1087 p.
85. Duranti A. Linguistic anthropology. Cambridge: Cambridge University Press, 1997. 398 p.
86. Новожилов А.Г. Проблемы развития пассионарной теории этногенеза Л.Н. Гумилёва. Вестник Санкт-Петербургского Университета. К 100-летию со дня рождения Л.Н. Гумилева. 2012. Спец. выпуск. Октябрь. С. 164—176.
87. Bassin M. The Gumilev mystique: biopolitics, Eurasianism, and the construction of community in modern Russia. Ithaca: Cornell University Press, 2016.
88. Rich V. Anthropology Institute Accused of Racism. Science. 1995. Vol. 269. № 5220. P. 27—27. DOI: 10.1126/science.269.5220.27.
89. Соловей В.Д. Кровь и почва русской истории. Москва: Рус. Миръ, 2008. 473 с.
90. Соловей Т., Соловей В. Несостоявшаяся революция. Москва: АСТ, Астрель, 2011. 544 с.
91. Соловей Т., Соловей В. К пониманию русского национализма. 2009. URL: http://www.za-nauku.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1709&Itemid=33 (accessed: 02.09.2019).
92. Соловей В. «Мы» и «Они». 2007. URL: http://www.za-nauku.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=292&Itemid=36 (дата звернення: 02.09.2019).
93. Морозов Е.Ф. Религия — расы — этносы. Вера. Этноc. Нация. Религиозный компонент этнического сознания. Москва: Культурная революция, 2007. С. 35—64.
94. Балушок В. Этническое и национальное: динамика взаимодействия. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. Iнститут соціології НАН України, 1999. Vol. 1. С. 93—107.
95. Anderson B.R.O. Under three flags: anarchism and the anti-colonial imagination. London: Verso, 2005. 255 p.
96. Anderson B.R.O. Imagined communities: reflections on the origin and spread of nationalism. London: Verso, 2006. 240 p.
97. Hague E. Benedict Anderson. Key Thinkers on Space and Place. London: SAGE, 2011. P. 16—21.
98. Тишков Валерій Олександрович. 2019. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Тишков_Валерій_Олександрович URL:(дата звернення: 18.08.2019).
99. Тишков В., Звягина Е. Нация — это метафора. Беседа Екатерины Звягиной с директором Института этнологии и антропологии РАН Валерием Тишковым. 2000. URL: http://www.valerytishkov.ru/cntnt/ publikacii3/novye_publikacii/naciya__et1.html (дата звернення: 18.08.2019).
100. Тишков В.А. Реквием по этносу: Исследования по социально-культурной антропологии. Москва: Наука, 2003. 544 с.
101. Тишков В.А. Российский народ. Книга для учителя. Москва: Просвещение, 2010. 191 с.
102. Тишков В. Нация и национальная идентичность в России. Вестник Российской нации. 2016. № 51. С. 7—15.
103. Мартынова М.Ю. Языковое многообразие населения России и проблема школьного образования. XIII Конгресс антропологов и этнологов России: сб. материалов. Казань, 2—6 июля 2019 г. Москва: ИЭА РАН, 2019. С. XIV—XXII.
104. XII Конгресс антропологов и этнологов России: сб. материалов. Ижевск, 3—6 июля 2017. Ред. Загребин А.Е., Мартынова М.Ю. Москва: ИЭА РАН, 2017. 512 с.
105. XIII Конгресс антропологов и этнологов России: сб. материалов. Казань, 2—6 июля 2019 г. Ред. Мартынова М.Ю. Москва: ИЭА РАН, 2019. 571 с.
106. Григорьева Р.А. На перекрестке культур трех восточнославянских народов. Границы, культуры и идентичности. Этнология восточнославянского пограничья. Ред. Мартынова М.Ю.; Москва: ИЭА РАН, 2012. С. 15—53.
107. Крук І.І. Аўтэнтычны фальклор беларусаў як гіпертэкст нацыянальнай духоўнасці. In Аўтэнтычны фальклор: праблемы бытавання, вывучэння, пераймання: матэрыялы навукова-метадычнай канферэнцыі (15—16 сакавіка 2007 г.). Мінск: БГУКІ. С. 77—84. URL: http://repository.buk.by/handle/ 123456789/4311 (дата звернення: 05.09.2019)
108. Крук Я., Котович О. Колесо времени: традиции и современность. Минск: Беларусь, 2003. 350 с.
109. Гигин В. Идея сильнее всех армий. Союзное вече. 2016. URL: https://souzveche.ru/articles/our-union/ 31568/ (дата звернення: 18.09.2019).
110. Ластоўскі А. Русацэнтрызм як ідэалагічны праект беларускай ідэнтычнасці. Палітычная сфера. 2010. № 14. С. 58—79.
111. Бабосов Е.М. Основы идеологии современного государства. Минск: Амалфея, 2004. 352 с.
112. Мельник В.А. Основы идеологии белорусского государства. Минск: Вышэйшая школа, 2013. 343 с.
113. Дзермант А. Беларусь: особенности государственной идеологии и национальной идентичности. Центр Льва Гумилёва. 2015. URL: https://www.gumilev-center.ru/belarus-osobennosti-gosudarstvennojj-ideologii-i-nacionalnojj-identichnosti/ (дата звернення: 18.09.2019).
114. Рудкоўскі П. Паўстаньне Беларусі. Вільня: Інстытут беларусістыкі, 2007. 252 с.
115. Белорусское общество в контексте цивилизационно-культурного кода: социологическое измерение. Ред. Котляров И.В.Минск: Беларуская навука, 2017. 392 с.
116. Котляров И.В. Социально-политическая ситуация как фактор цивилизационного кода. Социологический альманах. 2018. № 9. С. 9—14.
117. Котляров И.В. Интеграционные процессы в человеческом измерении (социологические тренды). Социологический альманах. 2017. № 8. С. 18—31.
118. Котляров И.В. Традиционные ценности как основа развития белорусского общества. Духовно-нравственное воспитание на основе отечественных культурно-исторических и религиозных традиций и ценностей: материалы Междунар. науч.-практ. конф., Жировичи, 27 мая 2010 г. Минск: БеларуС. навук, 2010. С. 13—18.
119. Котляров И.В. et al. Беларусь на пути в будущее: социологическое измерение. Минск: Белорусская наука, 2015. 498 с.
120. Егоров А.Г. et al. Исследования. Россия и Беларусь глазами студенческой молодежи. СмолГУ. Смоленск, 2016. URL: http://rusbelrec.smolgu.ru/issledovania/ (дата звернення: 31.10.2019).

читати публікацію»