« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 918—928

УДК [75.011.26:2-2:398](=161.2)”17/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.918

НАРОДНЕ МАЛЯРСТВО XVIII—XX ст.: ВІД САКРАЛЬНОСТІ ДО ФОЛЬКЛОРНОСТІ

ТРІСКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4717-4396
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • пр. Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana_triska@yahoo.de

ШПАК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9719-4432
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • пр. Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: shpak.oksana@gmail.com

Анотація. У статті розглянуто твори народного малярства (хатні ікони й народні картини) у сільському побуті українців з погляду сакральності та фольклорності як знакових категорій кожного з підвидів. Новизна тематики полягає у комплексному аналізі зразків релігійного й світського характеру, які побутували в одному етнічному середовищі, проте зазнали піднесення і згасання у різній часовій перспективі. Мета — простежити еволюцію тематики народного малярства, дослідити динаміку його розвитку впродовж XVIII—XX ст. Важливо виявити риси сакральності та фольклорності, а також спільні засоби й підходи, застосовані малярами для творів різних категорій; визначити періоди найбільшого піднесення народної ікони і народної картини, встановити причини. З допомогою історико-культурного методу доцільно прослідкувати за зміною тематики, використавши художньо-стилістичний метод — за наповненням робіт фольклорними елементами. Перспектива подальших досліджень полягає у поглибленні теоретичного вивчення категорій сакральності та фольклорності у мистецтвознавстві; формуванні цілісної панорами розвитку народного малярства хатнього призначення, доповненої іншими живописними практиками.

Ключові слова: хатня ікона, народна картина, традиційне малярство, твори релігійного і світського характеру.

Надійшла 1.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Шелюто В.М. Проблема сакрального як світоглядна проблема. Наука. Релігія. Суспільство. 2010. № 4. С. 96.
  • 2. Кузьменко О. Фольклорність. Українська фольклористика. Словник-довідник. Укладання і загальна редакція Михайла Чорнопиского. Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. С. 414.
  • 3. Жолтовський П.М. Український живопис XVII—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1978. С. 277.
  • 4. Українське народне малярство ХІІ—ХХ століть: Світ очима народних митців: Альбом. Авт.-упо­ряд. В.І. Свєнціцька, В.П. Откович. Київ: Мистецтво, 1991. 304 с.
  • 5. Найден О. Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культурного простору. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. 506 с.
  • 6. Найден О. Образ воїна в українському фольклорі: Семантичні та образні аспекти. Київ: Стилос, 2005. С. 7, 16.
  • 7. Найден О.С. Українська народна картина. Фольк­лор­ний та етноісторичний аспекти походження і функцій образів. Дис…. доктора мист. 17.00.01. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Київ, 1997. 54 с.
  • 8. Народна ікона Чернігівщини. Упорядники: О. Ро­манів-Тріска, А. Кісь, О. Молодий. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2015. 422 с.
  • 9. Кримський А.Ю. Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного: Відтворення з авторського макету 1930 р. Черкаси: Вертикаль, 2009. С. 183—184.
  • 10. Станкевич М. Етноестетика. Філософія народного мистецтва. Івано-Франківськ; Київ; Львів: СКІМ, 2020. С. 56.
  • 11. Пошивайло Т. (Марченко). Народна картина «Козак-Мамай». Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. Голов. ред. Г. Скрипник, наук. ред. Т. Кара-Васильєва. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. Том 2: Мистецтво XVII—XVIII століття. С. 267.
  • 12. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини XVII століття: особливості розробки та інтерпретації образу. Київ, 2003. С. 121.
  • 13. Народна ікона на склі. Альбом. Упоряд. О. Романів-Тріска. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2008. С. 172, 173, 187.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »