Архів
2018 рік, випуск 6 переглянути»
Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164). С. 265-522 “За... переглянути»
2014 рік, випуск 1 переглянути»
Народознавчі зошити. 2024. № 2 (176). С. 259-476 DOI... переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 767—774

УДК 94(477)”1991/2021″:[328:001.89]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.767

ІГНОРУВАННЯ НАУКИ: ДО 30-х РОКОВИН ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

ПАВЛЮК Степан

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099
  • доктор історичних наук, професор,
  • академік НАН України,
  • директор Інституту народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Академічна наука України зберегла і утвердила прикметну стильову ознаку — фундаментальність наукових ідей не лише прикладної, але й соціогуманітарної сфери, усвідомлюючи, що нове українське суспільство вимагає істотного «ремонту» гуманітарних дисциплін від фальшивої імперсько-комуністичної історіософії. І цей «ремонт» повинен був здійснюватися на наукових засадах об’єктивності, всеохопності, ґрунтов­ності й обов’язково — послідовності вивчення то­го чи іншого суспільного явища.

Мета статті — обґрунтувати науково-дослідні успіхи Інституту народознавства НАН України за час української державності. Підкреслюється значимість творчого доробку науковців інституції, його безпосередній вплив на формування естетичної культури на засадах національних цінностей суспільства.

Новизна статті — звернено увагу на відсутність адекватного розуміння з боку сучасних владних структур вагомої місії гуманітарної суспільствознавчої науки у сфері виховання, належного ставлення і сприйняття скарбів народної традиційної культури.

Висновки — наукова академічна сфера до непристойності принижена фактом значного недофінансування.

Методологія дослідження базується на історичному огляді, теоретичному аналізі, систематизації та узагальненнях автора.

Ключові слова: Україна, етнос,українська державність, Академія наук, Інститут народознавства, науково-дослідні успіхи, наукова академічна сфера, соціогуманітарна сфера.

Надійшла 29.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Митрополит Андрей Шептицький. Упоряд. о. Володимир Зінько. Наша державність. Львів; Жовква: Місіонер, 2015. 80 с.
  • 2. Андрей Шептицький. Про державність. Львів, 2009.

читати публікацію»

Наші автори
Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»
Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»
Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»
Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »