2017 рік, випуск 5

5-2017

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.05

Герус Людмила
Відділ народного мистецтва: 25-ліття діяльності

1003-1018

Болюк Олег
Мистецтвознавчі студії художніх виробів з дерева у церкві: короткий огляд історіографії проблеми

1019-1037

Тарас Вікторія
Садово-паркове мистецтво: структура, функції, стильові ознаки

1038-1046

Федорчук Олена
Етномистецька традиція бісерного оздоблення народної ноші гуцулів

1047-1071

Шпак Оксана
Українські ікони на склі у збірці Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України

1072-1078

Козакевич Олена
Життєві та творчі імпровізації Олександра Дмитренка (з нагоди 70-ти річного ювілею митця)

1079-1085

Кузьменко Оксана
Концепт «ворог» в інтерпретаційній парадигмі фольклору ХХ століття

1086-1096

Ципишев Сергій
Традиційна хлібопекарська сировина поліщуків

1097-1103

Роман Радович
Конструктивні особливості дверей у житлах поліщуків (спроба діахронного аналізу)

1104-1112

Коцан Василь
Традиційний жіночий плечовий та верхній одяг долинян Закарпаття ХІХ — першої половини ХХ ст.

1113-1125

Серебрякова Олена
Прикмети, заборони та настанови населення Покуття (на прикладі зимового циклу свят)

1126-1133

Проців Олег
Діяльність Малопольського мисливського товариства (1920—1939 рр.)

1134-1140

Руденко Олег
Іван Крип’якевич і дереворити Олени Кульчицької

1141-1148

Косів Роксолана
Твори Тимотея — маляра, міщанина риботицького 1660—1670-ті рр.

1149-1155

Бобош Ярослав
Початок становлення національної ідеї в західноукраїнському малярстві кінця ХІХ — початку ХХ століття

1156-1161

Бистрякова Валентина, Осадча Алла, Гула Євген
Плакат як засіб соціальної реклами

1162-1167

Франк Іван
Нагрудні прикраси Гуцульщини в контексті збереження та розвитку народних традицій

1168-1172

Мельник Іван
Художнє дерево Гуцульщини: мистецькі та стилістичні особливості ремесла Делятинського краю (на матеріалах експедиційних досліджень)

1173-1176

Мисько Ярема
Скульптурні портрети українських письменників у творчості Еммануїла Миська: образність та пластичні особливості

1177-1180

Зятик Богдан
Відображення стилістик модернізму у стінописах храмів Львова 1990—2015 рр.

1181-1189

Трохим Лідія
Львівська станкова графіка 1970—1990 рр.: культурно-мистецькі взаємозв’язки з центральноєвропейськими творчими осередкам

1190-1197

Фурдичко Андрій
Поп-фольк як явище культурних етно-адаптаційних процесів сучасного музичного мистецтва України

1198-1207

Івашків Василь, Івашків Галина
Із китайського щоденника: нотатки про україністику, освіту та культуру

1208-1234

Конопка Володимир
Весільні переспіви («вівáти») Західного Поділля (на матеріалах с. Новоставці Бучацького та с. Сороцьке Теребовлянського р-нів Тернопільської обл.)

1235-1243

Король Василь
Рукописний збірник замовлянь із села Луг Рахівського району Закарпатської області

1244-1248

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »