2023 рік, випуск 6

Народознавчі зошити. 2023. № 6 (174). С. 1331-1532

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.06

Статті

НИКОРАК Олена, ГЕРУС Людмила, КУЦИР Тетяна
ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛИТОВСЬКИХ ТРАДИЦІЙНИХ УЗОРНОТКАНИХ ФАРТУХІВ
1333—1347

НИКОРАК Олена, КУЦИР Тетяна
УЗОРНОТКАНІ ЖІНОЧІ СОРОЧКИ ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ ТА ЛИТВИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ
1348—1353

ОЛІЙНИК Ольга
ЗАСОБИ ДЕКОРАТИВНОЇ ВИРАЗНОСТІ У ГАПТУВАННІ УКРАЇНСЬКИХ ПЛАЩАНИЦЬ КІНЦЯ ХVIII — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
1354—1364

ДЯЧЕНКО Алла
ГАЛУЗЕВІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬО-ПРОМИСЛОВОЇ ОСВІТИ: ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ І ДИЗАЙН
1365—1373

ПОЧЕКВА Андрій, МЕЛЬНИК Ірина
«БОГОРОДИЦЯ ОДИГІТРІЯ» 1696 РОКУ ІЗ СВЯТОУСПЕНСЬКОЇ УНІВСЬКОЇ ЛАВРИ (ПРОЦЕС РОЗШАРУВАННЯ ТА ПЕРЕНЕСЕННЯ СТАНКОВОГО МАЛЯРСТВА ПРИ РЕСТАВРАЦІЇ ТА ДОСЛІДЖЕННІ ІКОНИ)
1374—1385

ЩЕРБАНЬ Анатолій, БАБКОВА Надія
СВОЛОК 1741 р. З ФОНДІВ ДИКАНСЬКОГО ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
1386—1396

КОРНІЙЧУК Софія
ВАЛЕРІЙ БЕЗУШКО: ПЕРІОД ХУДОЖНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИДАВНИЦТВАХ СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ
1397—1407

ЦИМБАЛА Лада
ГАЛИНА СТЕЛЬМАЩУК: ДВАДЦЯТЬ РОКІВ ЗАВІДУВАННЯ КАФЕДРОЮ ІСТОРІЇ І ТЕОРІЇ МИСТЕЦТВА
1408—1415

МОВНА Маріанна
ДВА ПУТІВНИКИ ЛЬВОВОМ БОГДАНА ЯНУША
1416—1423

СІЛЕЦЬКИЙ Роман
ОБРЯДОВЕ БУДІВЕЛЬНЕ ДЕРЕВЦЕ НА МІНІАТЮРІ РАДЗИВІЛЛІВСЬКОГО ЛІТОПИСУ
1424—1429

ТАРАС Ярослав
ДУШПАСТИРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОТЦЯ МИКОЛИ МАТКОВСЬКОГО В НАЙБУРЕМНІШІ РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО 130-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
1430—1436

ЛИТВИН Микола, ТАРАС Ярослав
СВІТОГЛЯДНІ УЯВЛЕННЯ НАРОДІВ ЗАХІДНОЇ АФРИКИ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЮРІЯ ШУМОВСЬКОГО
1437—1449

ДАВИДЮК Віктор
РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОЛЬКЛОРУ КАРПАТ У КОНТЕКСТІ ДАНИХ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ГЕНЕТИКИ
1450—1458

ХАРЧИШИН Ольга
КОЛИСКОВІ ПІСНІ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (з 2014 р.): ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ
1459—1468

КІЛАР Анастасія
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА 2014—2022 рр. КРІЗЬ ДОСВІД ЇЇ БЕЗПОСЕРЕДНІХ УЧАСНИКІВ — ВОЇНІВ З ОДЕЩИНИ
1469—1511

Горбаль Марія
Перлини мудрості мого краю (села Селисько нині Пустомитівського р-ну на Львівщині)
1512—1529

Наші автори

Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»

Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »