Народознавчі зошити. 2019. № 2 (146). С. 281–532
https://doi.org/10.15407/nz2019.02

2-2019

Статті

ВОВКАНИЧ Степан
ЕКСКЛЮЗИВНІ ЧИННИКИ І РЕГІОНАЛЬНІ БАР’ЄРИ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ГІБРИДИЗАЦІЇ

283—292

ДЯКІВ Володимир
СВЯТО СЕМЕНА: НАРОДНА РЕЛІГІЙНІСТЬ У ТРАДИЦІЙНІЙ КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ НА ТЛІ ПЕРЕДУМОВ ПЕРЕДРІЗДВЯНО-НОВОРІЧНОГО ПЕРІОДУ

293—302

КОНОПКА Володимир
ХЛІБОРОБСЬКА ТЕМА У РІЗДВЯНО-СТРІТЕНСЬКОМУ ПЕРІОДІ НАРОДНОГО КАЛЕНДАРЯ УКРАЇНЦІВ (на матеріалах Південно-Західного історико-етнографічного регіону)

303—318

ЦИПИШЕВ Сергій
ПОЛІСЬКІ ВІРУВАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ХЛІБОМ: САКРАЛЬНО-СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ

319—327

ГОЩІЦЬКА Тетяна
ВІРУВАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ДЕРЕВАМИ У ВЕСНЯНО-ЛІТНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ

328—345

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся
«АБИ ЗІЙТИСЯ З ДИТИНИ» (РОДИЛЬНИЙ ЦИКЛ ПОЛОГОВОЇ ОБРЯДОВОСТІ ЖИТЕЛІВ ПОКУТТЯ)

346—353

РАДОВИЧ Роман
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЛАНУВАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ПОКУТСЬКОГО ЖИТЛА (XVIIІ — СЕРЕДИНА ХХ ст.)

354—367

ТАРНАВСЬКИЙ Роман
НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ ЕТНОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (1910—1939)

368—386

ЯЦІВ Андрій
ПЕРШИЙ СВІТОВИЙ КОНҐРЕС ВІЛЬНИХ УКРАЇНЦІВ: НА ШЛЯХУ ДО КОНСОЛІДАЦІЇ СВІТОВОГО УКРАЇНСТВА

387—402

ТАРАС Ярослав
ЛУКА СНІГУР — ОСТАННІЙ МАЙСТЕР БОЙКІВСЬКОЇ ШКОЛИ ХРАМОВОЇ АРХІТЕКТУРИ

403—415

ФАЙНИК Тетяна
ЗВИЧАЇ, ПОВ’ЯЗАНІ З БУДІВНИЦТВОМ ЖИТЛА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНСЬКО-МОЛДОВСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ (НА МАТЕРІАЛАХ НАУКОВИХ ЕКСПЕДИЦІЙ)

416—422

СЕРЕБРЯКОВА Олена
СИМВОЛІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОСЛИН У ГІДРОМАНТИЧНИХ ДІЯХ ПОКУТЯН (ФРАГМЕНТИ ЗИМОВОЇ ТА ЛІТНЬОЇ ОБРЯДОВОСТІ)

423—429

ЯРЕМЧУК Валентина
ЛИСТУВАННЯ ЮРІЯ ШУМОВСЬКОГО З НАУКОВИМ ТОВАРИСТВОМ ІМ. ШЕВЧЕНКА

430—436

ГАЛАЙЧУК Володимир
ДЕМОНОЛОГІЯ БЕРЕЗНІВЩИНИ

437—471

ГОДОВАНСЬКА Оксана
«ДОКУМЕНТАЛЬНА ОПОВІДЬ» ПРО ПОВСЯКДЕННЯ РАДЯНСЬКИХ ВЧИТЕЛІВ

472—480

ТЖЕШЧИНСЬКА Патриція
УКРАЇНЦІ З ПОЛЬЩІ В КАНАДІ: МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ І ПОЛЬСЬКОЮ ДІАСПОРОЮ

481—491

ЯЦІВ Роман
УКРАЇНСТВО СУЧАСНОЇ КАНАДИ: ДО ПИТАННЯ ТИПОЛОГІЇ ІСТОРИЧНОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ ПАМ’ЯТІ

492—494

КОЗАК Ганна, КОЗАК Ігор
НЕІСНУЮЧІ ЦЕРКВИ ЯК УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА СПАДШИНА У САКРАЛЬНОМУ ЛАНДШАФТІ ГМІНИ КРАМПНА

495—502

МОВНА Маріанна
ПУТІВНИКИ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИМ МУЗЕЄМ ІВАНА ФРАНКА У ЛЬВОВІ

503—509

Ювілеї

ШКРАБ’ЮК Петро
ДО 80-РІЧЧЯ ПРОФЕСОРА ОКСАНИ ОМЕЛЯНІВНИ ФРАНКО. ЮВІЛЕЙНЕ СЛОВО

510—520

Рецензії

ЛЮБИЧЕВ Михайло
КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ПРОЦЕСИ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ ТА ПОДІЛЛЯ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ І ТИС. Н. Е.: НОВІ ПОГЛЯДИ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

521—523

МОВНА Уляна
ПІЗНАВАЛЬНЕ НАУКОВЕ ЕСЕ З ЦАРИНИ КУЛЬТУРНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ

524—525

МУШКЕТИК Леся
ПОКАЖЧИК ТИПІВ І МОТИВІВ ПРО УГОРСЬКОГО КОРОЛЯ МАТЯША

526—530

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »