Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 533–783

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03

3-2018

Статті

Вовканич Степан
Чи можлива регіональна відповідальність перед Україною без глобалізації соціогуманістичної парадигми міжнародних відносин?

535–549

Кісь Роман
Свобода і рух смислів

550–576

Серебрякова Олена
Ритуальне застосування води у Різдвяно-Водохресній обрядовості жителів Покуття

577–585

Галайчук Оксана
Традиційні епічні формули як відображення реліктів лицарства в колядках та щедрівках

586–598

Кирчів Роман
Три пісні з татового співу

599–607

Горбаль Марія
Лемківські «вечірки» («вечирки», «вечурки», «прядки»)

608–617

Радович Роман
Господарські споруди селянського двору на Покутті: стодола та оборіг

618–629

Гощіцький Артем
Витоки драматичного мистецтва: окремі спостереження щодо палеопсихології

630–634

Кожеков Олексій
Монументальний живопис в епоху Середньовіччя

635–641

Косів Роксолана
Твори автора ікон апостолів чину моління початку 1730-х рр. з церкви в Грозьовій на західній Бойківщині в контексті діяльності риботицьких майстрів

642–650

Бакович Олена
Іконостас церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці с. Рекшин Бережанського р-ну Тернопільської обл.: художні та композиційні особливості

651–655

Лильо Ігор
Східноземноморські продукти на столі львівських міщан у XV—XVII ст.

656–661

Черленяк (Керечанин) Іванна
Апотропеїчні заходи для живих та магічні дії, пов’язані зі спорядженням мерця в українців Закарпаття

662–670

Кирій Віктор
Знак Плеяд — символ богині-володарки Підземного Світу

671–675

Дяківнич Роксолана
Залучення молоді Опілля до громадського життя: її участь у господарських роботах (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.)

676–682

Щербань Олена
Антропоморфність глиняних печей і посуду в контексті традиційного світу української селянки Наддніпрянщини (1870-х — початку 1930-х років)

683–688

Проців Олег
Дещо з історії Львівського мисливського товариства ім. Святого Губерта

689–695

Маєрчик Марія
«…Мішанина побожних сьпівів і фрівольних» в рукописних зошитах барокової доби: до постановки питання

696–700

Косів Василь
Графічний дизайн в українській діаспорі 1945—1989: контексти професійної практики

701–707

Цяо Шубей
Художній синтез західноєвропейської і китайської естетичних традицій в дизайні дитячих ігрових просторів сучасного Китаю

708–718

Хоцяновська Людмила
Балетна музика українських композиторів та її відображення в хореографії (ІІ половина XX ст.)

719–725

Триколенко Софія
Новітнє ювелірне мистецтво: нові художні мови, техніки, матеріали, принципи поєднання

726–730

Осадча Алла
Удосконалення дизайн-проектування одягу

731–737

Колупаєва Агнія
Микола Моздир — Визначний дослідник українського народного мистецтва (1928— 2018)

738–751

Федорук Олександр
Почерк талановитого дослідника

752–758

Яців Роман
Наука пам’яті: автор та історична епоха (Присвята Миколі Моздиру)

759–761

Рецензії
Павлюк Степан
Боже Благословення Митрополита Андрея на державницьку долю українському народові

762–766

Харчишин Ольга
Українсько-молдовські етнокультурні зв’язки: здобутки наукової співпраці

767–770

Нові видання
Сивак Василь
З історії народної культури українців Східної Словаччини

771–774

Інформації
Гаврилюк Роман
Традиції та інновації у створенні сучасних вишиваних виробів

775–780

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »