2023 рік, випуск 1

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169). С. 1-270

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01

Ювілеї

Павлюк Степан
Історико-генетична та культурна несумісність українців з московитами

3—13

Тарас Ярослав, Пацай Тамара
Національна постава подвижника народознавчої науки академіка Степана Павлюка

14—23

Яців Роман
Науково-організаційна діяльність Степана Павлюка: від етногенезу до національної культурної самоідентифікації

24—26

Сокіл Василь
Родовід Степана Павлюка

27—30

Статті

СЕГЕДА Сергій
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ В 20—30-х рр. ХХ ст. ДОБУТКИ І ВТРАТИ

31—43

ТАРАС Ярослав
ХАРЧУВАННЯ В СІМЕЙНОМУ ПОБУТІ ТА КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ НА ПОКУТТІ

44—57

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся
ЗВИЧАЇ, ОБРЯДИ І ПОВІР’Я, ПОВ’ЯЗАНІ З ВІНЧАННЯМ МОЛОДЯТ НА ПОКУТТІ

58—69

РІЗУН Назар
НАУКОВИЙ СТИЛЬ АНТОНІЯ ПЕТРУШЕВИЧА (1821—1913)

70—76

СОВА Андрій
«ЗАПОРОЖСЬКІ ІГРИЩА» 1911 РОКУ У ЛЬВОВІ — ПЕРШІ НАЦІОНАЛЬНІ СПОРТИВНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНЦІВ ГАЛИЧИНИ

77—83

МОВНА Уляна
КНИЖКОВІ ВИДАВНИЧІ ПРОЄКТИ МИХАЙЛА БОРОВСЬКОГО З ЦАРИНИ БДЖІЛЬНИЦТВА (ЛЬВІВ, 1930-ті рр.)

84—94

СИВАК Василь
ВИРОБИ ДЛЯ СНУ ТА ВІДПОЧИНКУ ДІТЯМ У ПОВСЯКДЕННОМУ ПОБУТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ КІНЦЯ ХІХ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.

95—119

НЕЧИТАЙЛО Павло, НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна
ЗНАХІДКА ДОШКИ З РІЗЬБЛЕННЯМ ІЗ С. СУРЖА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

120—125

СИПКО Богдана
УКРАЇНА В ОФІЦІЙНОМУ ДИСКУРСІ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (2014—2022)

126—146

ІВАШКІВ Галина
ГОНЧАРІ ЛЕМКІВЩИНИ ТА ЇХНІЙ ВНЕСОК У РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КЕРАМІКИ

147—162

ЛЕВИЦЬКА Мар’яна
РОЗВИТОК ІКОНОГРАФІЇ НЕПОРОЧНОГО ЗАЧАТТЯ БОГОРОДИЦІ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ XVІІІ СТОЛІТТЯ

163—180

ЛЕСІВ Андрій
ІКОНОГРАФІЯ, СИМВОЛІКА ТА ХУДОЖНЬО-ПЛАСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІКОН ПРАЗНИКОВОГО РЯДУ ІКОНОСТАСУ ЦЕРКВИ ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА В РОГАТИНІ

181—192

ФЕДОРЧУК Олена
ГЕРМІНА ОЗАРКЕВИЧ ТА ЇЇ. ЗБІРКА ТВОРІВ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА

193—206

МОТИЛЬ Романа
ГОНЧАРНИЙ ДИВОСВІТ ОКСАНИ МАРТИНОВИЧ — ШТРИХИ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТА

207—217

БАЛАГУТРАК Микола
МОВА І САМОСВІДОМІСТЬ НАРОДУ У ЛІНГВОПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ОЛЕКСАНДРА ПОТЕБНІ

218—226

ДАВИДЮК Віктор
ФЕНОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ ПОХОДЖЕННЯ КОЛЯДИ

227—239

СОКІЛ Василь, КОВАЛЬ Галина
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ ХХ СТОЛІТТЯ У ДОСЛІДЖЕННЯХГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

240—249

СОКІЛ Ганна
ГЕРОЇКА ПОВСТАНСЬКИХ ПІСЕНЬ

250—256

ШАЛАК Оксана
ПАСПОРТИЗАЦІЯ ФОЛЬКЛОРНИХ ЗРАЗКІВ ЯК ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО ДО РЕКОНСТРУКЦІЇ БІОГРАФІЙ ФОЛЬКЛОРИСТА І РЕСПОНДЕНТА

257—262

Рецензії

Костик Василь
Унікальна духовна спадщина українців: колядки і щедрівки

263—265

Сокіл-Клепар Наталія
Два крила української душі

266—268

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »