2026 рік, випуск 3

Народознавчі зошити. 2026. № 3 (189). С. 603-920

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.03

Статті

ТЕМЧЕНКО Андрій
АРХАЇКА ТРАДИЦІЙНОЇ ВИШИВКИ. МІФОЛОГІЯ СЮЖЕТУ: «ДИВО З КОРОВ’ЯЧОЮ ГОЛОВОЮ»

620—644

КУЛІШ Оксана
СВ. ВАРВАРА У ДАВНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ КРІЗЬ ПРИЗМУ КАЛЕНДАРЯ ПЕРЕДРІЗДВЯНОГО ПЕРІОДУ

645—654

ПЕТРАШИК Володимир
МИСТЕЦЬКИЙ КАНОН І ПРИВАТНА ІНІЦІАТИВА: КОНСТРУЮВАННЯ КОЛЕКЦІЇ MERCURY ART CENTRE

655—666

ЛАШКО Ілля
МОДЕРНІЗАЦІЯ АКАДЕМІЧНИХ НАТЮРМОРТІВ І ФІГУРНИХ КОМПОЗИЦІЙ. КОЛІР У СУЧАСНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПОСТАНОВКАХ

667—674

МАНЬКО Віктор
ПРИНЦИП ЗВОРОТНОСТІ В РЕСТАВРАЦІЇ СТАНКОВОГО ЖИВОПИСУ: ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

675—688

ВОВЧОК Людмила, ПОТЄХІН Антон
ДОСВІД РЕСТАВРАЦІЇ НАСТІННОГО ЖИВОПИСУ БЛАГОВІЩЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ (1993—2003 рр.)

689—695

МОЛИНЬ Валентина
ПОСТАТЬ ПАТРІАРХА ВОЛОДИМИРА (1925—1995) У ТВОРАХ МИТЦІВ КОСІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ІНСТИТУТУ ДЕКОРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА

696—715

САНДЮК Володимир, САНДЮК Лариса
КОСІВСЬКА МИСТЕЦЬКА ШКОЛА НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ

716—720

ГОРОДЕЦЬКИЙ Віталій
МИСТЕЦЬКА МОВА ГУЦУЛЬСЬКОГО МОСЯЖНИЦТВА У ТВОРЧОСТІ ІВАНА ШКОНДЕЮКА

721—732

КАРОЄВА Тетяна
ЕКСПОРТ ВИРОБІВ ХУДОЖНІХ ПРОМИСЛІВ З ПОДІЛЛЯ В 1927—1935 РР.

721—732

ЮСИПЧУК Юрій
ВІРШІ КОБЗАРЯ У ТВОРАХ МИРОСЛАВА РАДИША

741—746

ФАНЬ Шень
ПОНЯТТЄВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНЕ ПОЛЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КИТАЙСЬКОГО Й УКРАЇНСЬКОГО ОРНАМЕНТІВ: РИТУАЛ, ЕТИКЕТ, СИМВОЛ

747—768

ДЗЯДИК Наталія
КАМІНИ ТА ПЕЧІ В ЕКСПОЗИЦІЇ ВЕЛИКОГО ПАЛАЦУ ЗОЛОЧІВСЬКОГО ЗАМКУ

755—768

ТАРАС Ярослав, ПАЩАК Ярослав
АТРИБУЦІЯ ПАМ’ЯТКИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ ЦЕРКВИ БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЬОГО В СЕЛІ КУГАЇВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

769—780

ЛЮБЧИК Ігор
ЛЕМКІВЩИНА, ЛЕМКИ ТА ЛЕМКІВСТВО: ВИКЛИКИ НОВІТНЬОЇ ДОБИ

781—790

КОЛОМИЙЧУК Олександр
СПРИЙНЯТТЯ ДОМУ У СВІДЧЕННЯХ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ НА ІВАНО­ФРАНКІВЩИНІ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

791—802

ГОРБАЛЬ Марія
ЖНИВА В СЕЛІ СЕЛИСЬКУ НА ЛЬВІВЩИНІ

803—814

КОНІВ Дарія
КНЯЖИЙ ЛЬВІВ: ТОПОГРАФІЯ, ОБ’ЄКТИ, ДОСЛІДНИКИ

815—822

КОЗЛОВСЬКИЙ Сергій
ВІЙСЬКА КРИМСЬКИХ ТАТАР У КОНФЛІКТІ МІЖ ГЕНУЄЮ ТА ФЕОДОРО (1434—1441 рр.)

823—830

ЛАГОДИЧ Володимир
ВІЙНА АВАРІВ З КАРЛОМ ВЕЛИКИМ 788—03 рр.  ТА АСИМІЛЯЦІЯ КОЧОВИКІВ  У СТРУКТУРІ ІМПЕРІЇ КАРОЛІНГІВ

831—840

МЕЛЬНИЧУК Ігор, МЕЛЬНИЧУК Анастасія
САКРАЛЬНА СПАДЩИНА СЕЛА КОЦЮБИНЧИКИ ХVIІ—ХХ ст.: МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА ТА РИМО­КАТОЛИЦЬКА КАПЛИЦЯ    

841—855

МАРКО с. Стефанія Наталія
СЕСТРА ВАРВАРА ШАПКА (1895—1942): ДУХОВНЕ ЛІДЕРСТВО, РЕЛІГІЙНО­ВИХОВНА ТА СУСПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ГАЛИЧИНІ

856—863

БІДНОШИЯ Юрій
ДОКУМЕНТУВАННЯ ГОВІРКИ СЕЛА МАШЕВЕ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО РАЙОНУ: З ІСТОРІЇ РЯТІВНОЇ ДІАЛЕКТОЛОГІЇ ТА ЕТНОЛІНГВІСТИКИ

864—875

КУЗЬМЕНКО Оксана
НЕВМИРУЩІСТЬ КОБЗАРСТВА: ТРИВАННЯ ПІСЕННОЇ ТРАДИЦІЇ

876—884

БОЛЮК Олег
НА СТОРОЖІ СЛОВА: ЧИ ВИЖИВЕ ЖАНР РЕЦЕНЗІЇ ПІСЛЯ «ГАЛОЧОК У БОКСАХ»? (Розмисли над двотомником Михайла Селівачова «Службові роздуми мистецтвознавця»)

885—889

МОВНА Маріанна
ПОВЕРНЕННЯ СМАКІВ: ПЕРЕРВАНА ЛЬВІВСЬКА КУЛІНАРНА ІСТОРІЯ

890893

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »