Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162). С. 1309-1558

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06

Павлюк Степан
Утверджував модерний підхід і духовну глибину в україноцентризмі

1312—1315

In memoriam

Склярова Вікторія
Збираймо намистинки сподівань…

1316—1318

Уколова (Покровська) Марія
Його зоря не згасла і не згасне. Згадуючи цього Великого Українця сумую і пишаюсь…

1319—1321

Статті

БОЙКО Ігор, ŁACH Janusz
ҐЕНЕЗА, ТИПОЛОГІЯ ТА ПОШИРЕННЯ ЗРУБНИХ СІННИКІВ У ЗАХІДНИХ КАРПАТАХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX ст.

1322—1334

БОРЯК Олена
ТРАДИЦІЙНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ДУШУ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ (ЗА ПОЛЬОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ)

1335—1348

ГОДОВАНСЬКА Оксана
РАДЯНСЬКЕ ПОВСЯКДЕННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛОКАЛЬНОСТІ

1349—1355

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся
«ПРОРВЕТЬСЯ СЛОВО, ЯК ВОДА» (АНАЛІЗ СЕМАНТИЧНОЇ ПАРИ «ВОДА-МОВА»)

1356—1366

КРАВЕЦЬ Данило
КНИГОЗБІРНЯ М. ДЕМКОВИЧА-ДОБРЯНСЬКОГО В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИВАТНИХ БІБЛІОТЕК У ДІАСПОРІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.

1367—1375

МАЄРЧИК Марія
ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ СОРОМІЦЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ В ЄВРОПІ ТА ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (1920—2020)

1376—1384

МИХАЙЛЯК Тамара
УКРАЇНСЬКІ ТРУДОВІ ІММІГРАНТКИ  В ІТАЛІЙСЬКОМУ РЕГІОНІ КАМПАНІЯ: МІЖ ПРАКТИКОЮ ПРИСТОСУВАННЯ ДО НОВОГО ПОВСЯКДЕННЯ ТА ІНТЕГРАЦІЄЮ

1385—1396

СТАРОДУБ Андрій
«РОЗІБРАТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ». ДИСКУСІЯ ПРО ДОЛЮ ВАРШАВСЬКОГО СОБОРУ ОЛЕКСАНДРА НЕВСЬКОГО У 1918—1923 рр.

1397—1412

СУДИН Данило
СТАВЛЕННЯ ДО СТАЛІНА В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ ПІСЛЯ 1991 р.: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ЧИННИКИ

1413—1434

ТХОРЖЕВСЬКА Тетяна
ОБРАЗ «ЧУЖОГО» В РАДЯНСЬКОМУ КІНЕМАТОГРАФІ ТА (ПОСТ)РАДЯНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ

1435—1440

ЧЕРНЯВСЬКА Марина
НА ПЕРЕТИНІ СВІТІВ: АРХІВ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ ІМ. БОГДАНА МЕДВІДСЬКОГО

1441—1456

ЧОРНІЙ Петро
КАРАЇМИ В КУЛЬТУРНІЙ МОЗАЇЦІ МІЖВОЄННОЇ ГАЛИЧИНИ (за матеріалами часопису «Myśl karaimska»)

1457—1467

ШЕЛУХІН Володимир
РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ ВИМІР

1468—1473

СТОЦЬКИЙ Ярослав
ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ І СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ РУСЬКОЇ (РОСІЙСЬКОЇ) ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПІД ТИСКОМ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ (1965—1991 рр.)

1474—1482

РАДОВИЧ Роман
ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ СПОРУДЖЕННЯ СТІН ЖИТЛА НА ЗОЛОТОНІЩИНІ (у контексті житлобудівельної культури лівобережжя Середньої Наддніпрянщини)

1483—1506

ВАСЯНОВИЧ Олександр
МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВІРУВАННЯ ПОЛІЩУКІВ (МАТЕРІАЛИ ДО «СЛОВНИКА ТРАДИЦІЙНОЇ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ»)

1507—1535

Ігор МАРКОВ
ПАНДЕМІЯ. ЗАГРОЗИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ЛЮДИНИ ТА ЗМІНИ ПІДХОДІВ У НАУЦІ. Світлої пам’яті Романа Кіся

1535—1565

Інтерв’ю

Нарвселіус Елеонора
Sin qua non. Розмова з Романом Кісем про інтелігенцію й інтелігентність у травні 005 року

1566—1586

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »