Народознавчі Зошити за 2017 рік, випуск 2

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 251–497

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02

Олійник Ольга
Народне ткацтво Покуття: традиція і сучасність
251-274

Никорак Олена
Художньо-естетичні особливості покутських наміток кінця ХІХ — початку ХХ століття
275-293

Болюк Олег
Архітектурний декор дерев’яних церков Покуття
294-304

Пуківський Юрій
Весняні скотарські звичаї та обряди українців Покуття (за матеріалами із Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.)
305-310

Тарас Ярослав
Плетіння на Покутті (лозоплетіння, кошикарство, щіткарство)
311—318

Радович Роман
Огорожа в будівельній культурі Покуття: конструктивні типи та варіанти
319-326

Сапеляк Оксана
Обробка шкіри та вироби з неї на Покутті
327-340

Галайчук Володимир
Традиційні уявлення про домашніх духів на Покутті (на матеріалах з Городенківського р-ну Івано-Франківської обл.)
341-354

Серебрякова Олена
«Нині Мелані, завтра Василі…» (фрагмент зимової обрядовості покутян)
355-367

Глушко Михайло
Історіографія народознавчого дослідження Надсяння
368-379

Черленяк Іванна
Атрибути та обрядодії весільного циклу на Закарпатті: семантика, семіотика та символіка
380-390

Щербань Олена
Українсько-середньоазійські паралелі щодо використання глиняного посуду в народній культурі харчування
391-394

Проців Олег
Історія організації мисливської освіти у Галичині кінця ХІХ — початку ХХ століття
395-399

Горбаль Марія
Залюдненість села Селисько на Львівщині
400-415

Склярська Оксана
Етнодемографічні та етнополітичні процеси в українсько-угорському прикордонні на початку ХХІ ст.
416-421

Корнєв Андрій
Перший український мистецький пленер у м. Нінбо (Китай)
422-426

Рибалко Світлана
Японські сеннінбарі: нотатки до етнографії війни
427-432

Усенко Наталя
Соціальна та політична проблематика в арт-практиках харківських художників (2004—2016 рр.)
434-440

Бистрякова Валентина, Осадча Алла, Пільгук Олеся
Інновації та технології в сучасному мистецтві
441-447

Юдов Михайло, Юдова-Романова
Катерина Публічна смертна кара в середньовічній Європі як театралізоване дійство
448-459

Глібова Тетяна
Ігрова скульптура: у пошуках дефініції та особливостей жанру
460-465

Пиж’янова Наталія
Еволюція виконавської манери Охматівського хору
466-471

Колодко Арсен
Цикл романів американського письменника-фантаста Френка Герберта «Дюна» як самобутнє явище в художній літературі, науковій думці та кінематографі другої половини ХХ — початку ХХІ століть
472-480

Яців Роман
Зоя Лісовська: джерела пристрасті
481-487

Мотиль Романа
Олег Кошовий. Пам’яті науковця
488-490

Никорак Олена
Життя, віддане науці
491-497

Наші автори

Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»

Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »