Народознавчі Зошити за 2017 рік, випуск 2

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 251–497

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02

Олійник Ольга
Народне ткацтво Покуття: традиція і сучасність
251-274

Никорак Олена
Художньо-естетичні особливості покутських наміток кінця ХІХ — початку ХХ століття
275-293

Болюк Олег
Архітектурний декор дерев’яних церков Покуття
294-304

Пуківський Юрій
Весняні скотарські звичаї та обряди українців Покуття (за матеріалами із Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.)
305-310

Тарас Ярослав
Плетіння на Покутті (лозоплетіння, кошикарство, щіткарство)
311—318

Радович Роман
Огорожа в будівельній культурі Покуття: конструктивні типи та варіанти
319-326

Сапеляк Оксана
Обробка шкіри та вироби з неї на Покутті
327-340

Галайчук Володимир
Традиційні уявлення про домашніх духів на Покутті (на матеріалах з Городенківського р-ну Івано-Франківської обл.)
341-354

Серебрякова Олена
«Нині Мелані, завтра Василі…» (фрагмент зимової обрядовості покутян)
355-367

Глушко Михайло
Історіографія народознавчого дослідження Надсяння
368-379

Черленяк Іванна
Атрибути та обрядодії весільного циклу на Закарпатті: семантика, семіотика та символіка
380-390

Щербань Олена
Українсько-середньоазійські паралелі щодо використання глиняного посуду в народній культурі харчування
391-394

Проців Олег
Історія організації мисливської освіти у Галичині кінця ХІХ — початку ХХ століття
395-399

Горбаль Марія
Залюдненість села Селисько на Львівщині
400-415

Склярська Оксана
Етнодемографічні та етнополітичні процеси в українсько-угорському прикордонні на початку ХХІ ст.
416-421

Корнєв Андрій
Перший український мистецький пленер у м. Нінбо (Китай)
422-426

Рибалко Світлана
Японські сеннінбарі: нотатки до етнографії війни
427-432

Усенко Наталя
Соціальна та політична проблематика в арт-практиках харківських художників (2004—2016 рр.)
434-440

Бистрякова Валентина, Осадча Алла, Пільгук Олеся
Інновації та технології в сучасному мистецтві
441-447

Юдов Михайло, Юдова-Романова
Катерина Публічна смертна кара в середньовічній Європі як театралізоване дійство
448-459

Глібова Тетяна
Ігрова скульптура: у пошуках дефініції та особливостей жанру
460-465

Пиж’янова Наталія
Еволюція виконавської манери Охматівського хору
466-471

Колодко Арсен
Цикл романів американського письменника-фантаста Френка Герберта «Дюна» як самобутнє явище в художній літературі, науковій думці та кінематографі другої половини ХХ — початку ХХІ століть
472-480

Яців Роман
Зоя Лісовська: джерела пристрасті
481-487

Мотиль Романа
Олег Кошовий. Пам’яті науковця
488-490

Никорак Олена
Життя, віддане науці
491-497

Наші автори

Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »