Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167). С. 1011-1244

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05

Статті

КІЛАР Анастасія
ЗМІНА УЯВЛЕНЬ ПРО РОЛЬ ЖІНКИ В РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ 2014—2022 рр.

1013—1040

БІЛОУС Віра
ДОСЛІДНИК ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ВАСИЛЬ ХРОМЧЕНКО. ЙОГО ЕТНІЧНА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ ТА НАРОДОЗНАВЧИЙ ДОРОБОК (I ПОЛ. ХІХ ст.)

1041—1058

РАДОВИЧ Роман
НОВІТНЯ АРХІТЕКТУРА ГУЦУЛІВ: ОСОБЛИВОСТІ ТА СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ

1059—1079

КЕЙС Борнобаш, КЕЙС Маргарита
КУХНЯ ТА ПІЧ ТРАДИЦІЙНОЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ УГОРСЬКОЇ СЕЛЯНСЬКОЇ ХАТИ

1080—1091

ГАЛАЙЧУК Володимир
ДЕМОНОЛОГІЧНО-СВІТОГЛЯДНІ УЯВЛЕННЯ ТА ВІРУВАННЯ ПОЛІЩУКІВ ЧЕРНІГІВЩИНИ (За польовими матеріалами з Новгород-Сіверського району)

1092—1120

СЕРЕБРЯКОВА Олена
ПОМИНАЛЬНІ МОТИВИ РІЗДВЯНО-ВОДОХРЕСНОГО ЦИКЛУ СВЯТ УКРАЇНЦІВ (НА ПРИКЛАДІ МАНТИЧНИХ ДІЙ З ЛОЖКАМИ)

1121—1132

КУШНІР Віталій
ПОЛІТИКА ПАМЯТІ ТА УКРАЇНСЬКА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ХХ СТ. В ЕКСПОЗИЦІЙНІЙ ТА ВИСТАВКОВІЙ РОБОТІ ВІТЧИЗНЯНИХ МУЗЕЇВ

1133—1146

НИКОРАК Олена, ГЕРУС Людмила, КУЦИР Тетяна
УЗОРНОТКАНІ ПОЯСИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ І ЛИТВИ: ТЕХНІКИ, ОРНАМЕНТИКА, ФУНКЦІЇ

1147—1163

ЧУЙКО Олег
ВІЗАНТІЙСЬКІ ТРАДИЦІЇ В ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОМУ МИСТЕЦТВІ ГАЛИЦЬКОЇ ЗЕМЛІ І ВОЛИНІ ПЕРІОДУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

1164—1172

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман
МЕМОРІАЛЬНІ СПОРУДИ: ҐЕНЕЗА ТА СТАНОВЛЕННЯ В ГАЛИЧИНІ

1173—1177

СКОП Михайло
ВІЛЕНСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ:  ГЕНЕЗА І АТРИБУЦІЯ ВИБРАНИХ ЗРАЗКІВ

1178—1184

ЛИСУН Ярина
СТІНОПИС КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ В КОНТЕКСТІ МИСТЕЦЬКИХ ТРАДИЦІЙ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО. ПОШИРЕННЯ ВПЛИВІВ

1185—1193

БОЙКО Христина, РАДОМСЬКА Віолетта
ЕТНОСТИЛІСТИКА В ДИЗАЙН-ПРОЄКТУВАННІ ЖИТЛОВОГО ІНТЕР’ЄРУ

1194—1202

ЛАБЗІН Вячеслав
ДЕЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОНУМЕНТАЛЬНИХ КОМПОЗИЦІЙ ЛІДІЇ СПАСЬКОЇ

1203—1210

ЧОРНИЙ Максим
ДОПОВНЕННЯ ВТРАТ ШПОНУ В ПРОЦЕСІ РЕСТАВРАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ ШАФИ ХІХ СТОЛІТТЯ

1211—1218

Публікації

Горбаль Марія
Мирослав Петрів. Відроджене ім’я

1219—1226

Рецензії

Наконечна (Гощіцька) Тетяна
Втрачений світ у об’єктиві фотографа

1227—1228

Інформації

Никорак Олена, Герус Людмила, Куцир Тетяна
Українсько-литовський проєкт «Унікальні технології етнографічного текстилю: освід збереження в Західній Україні та Литві» — підсумки візиту до Каунаса

1229—1234

Горбаль Марія
Вшанування 120-ї річниці від дня народження четвертого крайового провідника ОУН Івана Габрусевича

1235—1238

Кіраль Сидір
Рік Івана Чендея триває

1239—1242

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »