2024 рік, випуск 3

Народознавчі зошити. 2024. № 3 (177). С. 483-???

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03

Статті

ПАВЛЮК Степан
НАУКОВІ ОБРІЇ СЕРГІЯ СЕГЕДИ: АНТРОПОЛОГІЯ, ЕТНОЛОГІЯ, ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
485—500

СЕГЕДА Сергій
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ В 50-х — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 70-х РОКІВ ХХ ст. ЗЛЕТИ І ПАДІННЯ
485—500

СТОЦЬКИЙ Ярослав
ВПЛИВ РЕЛІГІЙНОЇ (КОНФЕСІЙНОЇ) ІДЕНТИЧНОСТІ НА СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: ПСИХОЛОГІЧНО-ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ
510—517

АВРАМЕНКО Анатолій
УКРАЇНЦІ КУБАНІ: ІСТОРИКО-ЕТНОЛОГІЧНІ СТУДІЇ
518—531

ПАЦАЙ Тамара
ДІЯЛЬНІСТЬ ІВАНА РАКОВСЬКОГО В ЕТНОГРАФІЧНІЙ КОМІСІЇ НТШ
532—538

БОЙКО Ігор
ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОСИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ПРИ ВИВЧЕННІ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ВІДДАЛЕНОЇ ГОСПОДАРКИ НАСЕЛЕННЯ КАРПАТ)
539—561

НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна
АЛОФОРМИ ОБРЯДОВОГО ДЕРЕВА У ТРАДИЦІЙНІЙ БУДІВЕЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ГОРЯН
562—570

БАЛУШОК Василь
МИСЛИВСЬКИЙ ПРОМИСЕЛ АБОРИГЕНІВ СІВЕРСЬКОЇ ЗЕМЛІ
571—583

МОВНА Уляна
«ЗАПЕВНИТИ РОЗВІЙ, ДОБРОБУТ І СИЛУ УКРАЇНСЬКОГО ПАСІЧНИЦТВА»: ПУБЛІКАЦІЇ МИХАЙЛА БОРОВСЬКОГО НА ШПАЛЬТАХ КАЛЕНДАРІВ МУКАЧЕВА, УЖГОРОДА ТА ЛЬВОВА (1923—1939)
584—595

ТЕМЧЕНКО Андрій
МОДЕЛЮВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ СНОВИДІННЯ: ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ І МІФОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ
596—604

КУШНІР Віталій
АЙДЕНТИКА УКРАЇНСЬКИХ МУЗЕЇВ У ВІЗУАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ СУЧАСНОГО МУЗЕЙНИЦТВА
605—616

ФЕДОРЧУК Олена
БІСЕРНИЙ КОТИЛЬОН ЯК АКТУАЛЬНИЙ АРТЕФАКТ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ҐЕНЕЗА Й ОСОБЛИВОСТІ ПОБУТУВАННЯ
617—630

ЛУЦЬ Сергій
ЮВЕЛIРНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЧИННИК КУЛЬТУРНОЇ IДЕНТИЧНОСТI УКРАЇНИ: АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ IСТОРIОГРАФIЇ
631—640

ЗАМОСТЯНИК Ірина
ОДЯГ ЛЬВІВСЬКИХ МІЩАНОК КІНЦЯ XVI — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.: ЗОВНІШНІ ВПЛИВИ ТА СТАЛІСТЬ ТРАДИЦІЇ
641—650

КИКТА Роман
СКУЛЬПТУРНИЙ ДОРОБОК МИХАЙЛА ДЗИНДРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 1940‑х — ПОЧАТКУ 1960‑х рр.
651—662

КОВАЛЕНКО Наталія
МОВНА РЕАЛІЗАЦІЯ АРХЕТИПНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ДОТРИМАННЯ ЗВИЧАЇВ ТА ОБРЯДІВ
663—669

МУШКЕТИК Леся
АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ РІД/РОДИНА/КРЕВНІ В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ
670—678

НАУМОВСЬКА Олеся
МІФ ТА МІФОТВОРЧІСТЬ У НАУКОВІЙ ВІЗІЇ БЕРНАРА ЛЕ БОВ’Є ДЕ ФОНТЕНЕЛЯ
679—685

ГАЛАЙЧУК Володимир
СИМВОЛІКА БРОНЗОВОЇ РУКИ САБАЗІЯ З ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО СТЕПУ
686—691

ОНІШЕЧКО Христина
ЛІТЕРАТУРНА РЕТРОСПЕКТИВА ІВАНА ДЕНИСЮКА: ДЕТЕКТИВНІ ПОШУКИ ЩОДЕННИКА САМОГУБЦЯ
692—698

ЗОМБЕК Мацєй
ДЕЯКІ ПИТАННЯ АНТРОПОЛОГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ АЛАНА БАРНАРДА В КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ АФРИКАНСЬКИХ МИСЛИВЦІВ-ЗБИРАЧІВ
699—715

Наші автори

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»

Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »