Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159). С. 503–762

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03

Статті

ТАРАС Ярослав
ДЗВІНИЦІ, ДЗВОНИ ТА ДЗВОНІННЯ В НАРОДНІЙ КУЛЬТУРІ ПОКУТТЯ

507—523

РАДОВИЧ Роман
ТРАДИЦІЙНЕ СІЛЬСЬКЕ ЖИТЛО ТРЕТЬОЇ ЧВЕРТІ ХІХ ст. НА ТЕРЕНАХ ПОДІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (за джерельними матеріалами)

524—542

ГОЩІЦЬКА Тетяна
СКРИНЯ ТА СТІЛ У ТРАДИЦІЙНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ГОРЯН

543—554

КОРОЛЬ Василь, КОЦАН Василь
НАРОДНИЙ ОДЯГ УКРАЇНЦІВ ЗАКАРПАТТЯ В ОБРЯДОВІЙ КУЛЬТУРІ ТА ТРАДИЦІЙНИХ ВІРУВАННЯХ

555—562

ТЕЛЕГЕЙ Наталія
ТРАДИЦІЙНЕ ТКАЦТВО ЖИТЕЛІВ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЧЕРНІГІВЩИНИ

563—580

БОРЯК Тетяна
ВИЛУЧЕННЯ ЇЖІ ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ 1932—1933 рр. В УКРАЇНІ І НА КУБАНІ У СВІТЛІ УСНОІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

581—592

ДАНИЛИХА Наталія, ПАХОЛОК Інна
ІВЕНТ-ЗАХОДИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ (1991—2021)

593—600

МОВНА Маріанна
«…І НАВІТЬ РОДОВИТИЙ ЛЬВІВ’ЯНИН НЕ ЗАВЖДИ МІГ ПОЯСНИТИ ПРИЇЖДЖОМУ ТОЙ ЧИ ІНШИЙ МАРШРУТ»: ПУТІВНИКИ ТРАМВАЯМИ ЛЬВОВА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

601—605

Юрій ЛИСИЙ, Роман ТАРНАВСЬКИЙ
МЕРЕЖА НАУКОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ ФІЛОЛОГІЧНО-ІСТОРИЧНОГО ТА ФІЛОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАНЬ ГУМАНІТАРНОГО ФАКУЛЬТЕТУ УНІВЕРСИТЕТУ ЯНА КАЗИМИРА У ЛЬВОВІ (1924—1939): СТРУКТУРА ТА ПРАЦІВНИКИ

606—614

КУХАРЕНКО Олександр
СТРУКТУРИ ЦИКЛІВ РОДИННИХ ОБРЯДІВ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ФЕНОМЕНУ РОДЮЧОСТІ

615—620

КРИВЕНКО Анастасія
ТРАДИЦІЙНІ СПОСОБИ ОХОРОНИ ВІД ВІДЬОМСЬКИХ ЧАРІВ У КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ ВОЛИНЯН 

621—629

СОКІЛ Василь
ЕТНОГРАФІЧНІ РОЗВІДКИ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА 

630—640

КОВАЛЬ Галина
ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ СТУДІЇ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА 

641—658

ЙОВЕНКО Лариса, ТЕРЕШКО Інна
ОБРЯДОВЕ ДІЙСТВО «ВЕСІЛЬНЕ ГІЛЬЦЕ» (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІСТОРИЧНОЇ УМАНЩИНИ) 

659—665

БОЛЮК Олег
МІСЦЕ ПАМ’ЯТОК ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА У КУЛЬТУРНІЙ СПАДЩИНІ УКРАЇНЦІВ 

666—671

ФЕДАК Марта
ХУДОЖНЬО-ІКОНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРІВ МАЙСТРА ІКОНИ «ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ» З ЦЕРКВИ БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ СЕЛА ЯБЛУНІВ НА ТУРКІВЩИНІ 

675—688

СКОРОМНА Алеся
ЕКСТЕР’ЄРНА ТА ІНТЕР’ЄРНА КЕРАМОПЛАСТИКА 1950‑х РОКІВ КИЇВСЬКОЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МАЙСТЕРНІ ХУДОЖНЬОЇ КЕРАМІКИ

689—699

Ювілеї

ГНАТЮК Михайло
ВАСИЛЬ СТЕФАНИК У ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОМУ ДІАЛОЗІ

700—708

КУПЧИНСЬКА Лариса
ВАСИЛЬ СТЕФАНИК В ЕКСЛІБРИСІ НА ВИСТАВЦІ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ НАУКОВІЙ БІБЛІОТЕЦІ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. СТЕФАНИКА

709—718

Кіраль Сидір
Міжнародний конгрес «Василь Стефаник і світова культура» (Русів, Івано-Франківськ, 14—15 травня 2021 р.)

719—723

Гарасим Ярослав
«Різьблені душі»: психоенергетика персонажів новелістики Василя Стефаника (На матеріалах виступу на стефаникознавчому конгресі в Русові 15 травня 2021 року)

724—726

Залізняк Богдан
Вшанування 150-річчя від дня народження Василя Стефаника у Львівській національній науковій бібліотеці його імені

727—728

Рецензії

Демедюк Марина
Розкодовуючи магію Закарпаття

729—731

Мовна Уляна
Монографія, випробувана часом

732—733

Федорчук Олена
Українська писанка у студіях Віри Манько

734—736

Кузьменко Оксана
Книга фольклору пограниччя, в якій сотворення життя і культур

737—740

Шпак Оксана
Наукова монографія про художнє дерево у західноукраїнських церквах

741—745

Курочкін Олександр
Видання про традиційну ігрову культуру українців

746—749

Король Василь
Дослідження традиційних жіночих прикрас з бісеру на Закарпатті

750—751

Інформації

Никорак Олена
Презентація живописних творів Марти Базак у Львові

752—755

In memoriam

Павлюк Степан
У вінок пам’яті Євгена Пащенка

756—760

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »