Народознавчі Зошити за 2018 рік, випуск 6

Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1345–1660

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.06

Статті

Вовканич Степан
Візія ідеології розбудови національної держави — ексклюзив українського народу
1347—1365

Глушко Михайло
Володимир Гнатюк — біля джерел формування українознавства
1366—1375

Яців Андрій
Шостий Світовий Конґрес Вільних Українців: дискусії про місію і майбутнє
1376—1384

Косів Василь
Релігійні та національні символи у візуалізації української ідентичності у графічному дизайні діаспори 1945—1989 рр.
1385—1393

Ковальчук Надія
Звичай випроваджувати русалок: локальні форми та ареал поширення на території Полісся України і Білорусі
1394—1412

Серебрякова Олена
Календарна ворожба про шлюб в українській традиції: історіографічний аспект
1413—1429

Куцир Тетяна
Компоненти чоловічого народного вбрання Опілля ХІХ — першої половини ХХ століття: особливості конструктивних вирішень
1430—1438

Кузьменко Оксана
Фольклорний концепт: визначення терміна, структурні параметри та типи
1439—1447

Харчишин Ольга
Коляди з «Богогласника» (1790): функціонуванняв українській та польській етнокультурах
1448—1455

Пастух Надія
Плювіальні практики в українських селах українсько-молдовського пограниччя: обряд «похорон ляльки» та супровідні голосіння
1456—1478

Луньо Євген
Оповідна традиція Яворівщини про євреїв-комерсантів першої половини ХХ ст.
1479—1504

Філевич Маркіян
«Українська абетка» Георгія Нарбута
1505—1527

Матвєєва Юлія
Церковні завіси і воздухи доби хрещення Київської Русі: становлення обряду та іконографія
1528—1535

Фесенко Дарія
Іконографічна програма стінопису XVIII ст. хорів Софії Київської: спроба реконструкції та семантичного аналізу
1536—1551

Косів Роксолана
Образ Христа в іконостасах 1670—1760-х рр. авторства майстрів з м. Риботичі на Надсянні
1552—1560

Болюк Олег
Дерев’яне обрядово-ужиткове облаштування українських церков ХVI — середини ХХ ст.: розвиток і чинники впливу
1561–1577

Олійник Ольга
Українські однофігурні гаптовані плащаниці: походження та іконографічні особливості
1578–1588

Широка Оксана
Походження, структура та іконографія акафістів до Богородиці та Ісуса Христа в українському мистецтві XVII—XVIII ст.
1589–1595

Герій Оксана
Церкви Галичини кінця ХІХ ст. з декоративними наріжними пілонами: генеза форми
1596–1602

Зінчук Ольга
Передумови становлення творчого методу Олени Кульчицької. Акварельні листи в останні роки творчості художниці
1603–1609

Яців Роман
Оля Окуневська: творча доля учениці Йоганнеса Іттена
1610–1617

Клименко Марія
Концептуалізм світогляду Олександра Архипенка
1618–1622

Мулик Аліна
Настінний живопис Мартина Яблонського в храмах Львівщини в контексті його творчого доробку
1623–1630

Надопта Андріана
Вироби лемківських різьбярів у фондовій збірці Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України
1631–1640

Мовна Маріанна
Бібліотека Львівського університету в світлі путівників Львовом Олександра Мединського
1641–1644

Рецензії

Глушко Михайло
Підсумкова праця про традиційне будівництво українців Словаччини
1645–1649

In memoriam

Федорчук Олена
Микола Іванович Моздир: кілька веселих штрихів до портрета поважного вченого
1650–1654

Наші автори

Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »