Народознавчі зошити. 2024. № 1 (175). С. 1-258

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01

Статті

ТАРАС Ярослав
УКРАЇНСЬКЕ САКРАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО, НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО ТА ЕТНОГРАФІЯ НА НЕГАТИВАХ В. ЩЕРБАКІВСЬКОГО (ЗА АРХІВНИМИ МАТЕРІАЛАМИ ІН НАН УКРАЇНИ) (ДО 150-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ НТШ)

3—15

РАХНО Костянтин
ГЛИНЯНИЙ ПОСУД В ОБРЯДАХ ВИКЛИКАННЯ ДОЩУ УКРАЇНЦІВ І БІЛОРУСІВ ТА ЧЕРЕПИЧНИЦЬКА МАГІЯ ПІВДЕННИХ СЛОВ’ЯН

16—29

СЕРЕБРЯКОВА Олена
«ПОЛАЗНИК» НА БОЙКІВЩИНІ: АКЦІОНАЛЬНО-МАГІЧНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛАХ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

30—41

ГОРБАЛЬ Марія
СВЯТА У ГРУДНІ НА ЛЕМКІВЩИНІ

42—55

ТАРАС Ярослав
ВІДТВОРИТИ МИНУЛЕ ЗАДЛЯ МАЙБУТНЬОГО: ФОТОНЕГАТИВИ МУЗЕЮ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА У ФОНДАХ ІНСТИТУТУ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ (ДО 150-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ НТШ)

56—69

ЙОВЕНКО Лариса, ОСІПЕНКО Наталія
АНТРОПОЛОГІЧНІ Й ЕТНОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ О. АЛЕША НА ТЕРЕНАХ ІСТОРИЧНОЇ УМАНЩИНИ

70—75

ВАХНЯНИН Анна
СВІТОВИЙ КОНҐРЕС ВІЛЬНИХ УКРАЇНЦІВ: КРИЗИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

76—82

ЯЦІВ Андрій
СВІТОВИЙ КОНҐРЕС ВІЛЬНИХ УКРАЇНЦІВ: НАЛАГОДЖЕННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН З ІНСТИТУТАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВОМ (1991—1993 РР.)

83—95

МАРХВІНСЬКИЙ Іван
УКРАЇНЦІ В БАВАРІЇ: МІГРАЦІЙНИЙ ТА ІНТЕГРАЦІЙНИЙ АСПЕКТИ (1991—2015)

96—108

СИПКО Богдана
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА У СВІТЛІ РОБОТИ КОМІСІЇ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (2014—2023)

109—118

КОСТИШИН Ярослав
ПРИЧИНИ ВЧИНЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ У ДОСЛІДЖЕННЯХ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ШКІЛ XVIII—XX СТ.

119—130

ТАРАНЕЦЬ Сергій, ФИЛИПЕНКО Артем
РОЗВИТОК ДЕСАНТНО-ШТУРМОВИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

131—144

СЕЛІВАЧОВ Михайло, ПУЧКОВ Андрій
ВАСИЛЬ КРИЧЕВСЬКИЙ ЯК ДОСЛІДНИК МИСТЕЦТВА

145—153

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман
СОЦІАЛЬНІ ТА ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В ГАЛИЧИНІ: ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ

154—158

ФЕДАК Марта
ТВОРЧА СПАДЩИНА МАЙСТРА ТРЕТЬОЇ ЧВЕРТІ XVI ст. ЧИНУ «МОЛІННЯ» З БОРТНОГО НА ЛЕМКІВЩИНІ

159—169

ПАУР Ірина
ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ В ТВОРАХ ПОЛЬСЬКОЇ ІНТЕЛІЃЕНЦІЇ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПОШТОВИХ ЛИСТІВОК)

170—179

ПАВЛИШИН Анастасія
ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЗАЇКИ ТА КЕРАМІКИ ІРЕНИ РОМАНИ НОСИК

180—188

БАБІЙ Надія
ВІЗУАЛЬНА МЕТАФОРА «МІСТО — ДОРОЖНІЙ ЗНАК» У МИСТЕЦТВІ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

189—198

ГУЛЕВИЧ Світлана
МЕТОДИ КОДУВАННЯ КОЛЬОРУ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ПРОБЛЕМАМИ ЗОРУ

199—204

ДЯКІВ Володимир
«ЗЕМЛЯ ТОДІ ЗДВИГНЕТЬСЯ, ПОВЕРТАЄТЬСЯ ЛІТО НА ЗИМУ»: ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ У СВЯТІ ЗДВИЖЕННЯ
205—210

ШУМЕЙКО Оксана
АКАДЕМІК МИХАЙЛО ВОЗНЯК ЯК ДОСЛІДНИК ДУМ

211—219

ЗАВАДСЬКА Вікторія
РІЗДВЯНІ ВІНШУВАННЯ 2022—2024: ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ

220—235

Публікації

Горбаль Марія
«Так мало статися»: про наближення війни та майбутнє України

236—245

Рецензії

Федорчук Олена
Візуальний літопис першої половини XX століття

246—250

Мовна Уляна
Календарне коло перемиського села

251—252

Максимчук Олександр
Генрі Мур: Виміри творчої постаті

253—255

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »